І прийде тихо, наче дим...
Відкине полог, ступить зграбно,
Калини клекотом жарким
Поранить сутінки єдвабні,

Торкнеться сном налитих піль
Потомлених в любовних битвах.
Благословить і хліб, і сіль
Моєї вдячної молитви,

І стану тиха, як вода...
І в серці відгукнеться нині
Одухотворена хода
Золотоокої Богині Осені...

Теги:
Джерело: журнал "Сварог", №9, 1999