Мово —
моя  повнозвука,  гаряча  плоть,
лиш  із  кров’ю  хіба
серце  й  тебе  розколоть!

Буйна  тополе
з  глибоким  коренем
                   і  співливістю  листя,  —
бурі  не  поламали,
чи  ж  гусені  об’їсти!

Ні!  —  злидарям,
що  твоєї  цураються  вроди,
ні!  —  недорікам,
ні!  —  войовничим  міщанам,
що  рідному  в  очі  плюють,  —
                   духом  калікам...

Води  —  без  русел?
Вітри  —  без  роздолів?
Дерево  —  без  серцевини?  —
Так  і  народ  мій
                   без  мови  своєї...
без  України.

1965

Теги:

Схожі статті

Медіа