Отож

“І скінчився той рік, і вони прибули
до Іосифа другого року і сказали йому:
“Нічого не залишилося перед нашим
паном — хіба що наше тіло і наша
зем.ія! Навіщо ми маємо вмирати?
Купи нас і нашу землю за (наш) хліб.
І будемо ми і наша земля рабаліи... ”
Біблія, кн. Буття, глава 47

І знов ясир? І знов работоргівля!
У козаків поїхала покрівля
Попри реформи в місті та селі.
Отож реформи — їх аби почати!
Не скоро реформатор скаже "Гоп!"
Тим часом реформовані дівчата
Тікають в проститутки до європ,
Бо козаків, що звикли до артілі,
До череди, до плуга, до ріллі
Нащадкам комісарів закортіло
Реформувати знов на куркулі.
Та не тоді, як вистачало сили,
Як мав міцне завзяття чоловік,
Але тоді, як війни підколсили
Селянську вдачу за двадцятий вік.
Самі себе спитаймо, мудрі хлопи,
Хіба ми куркулями не були
І ще тоді, як Марксові Європи
Нахрапом нас в комуну привели?
Тепер грунти об'явлено товаром
Задля афер і для нахабних краж.
Чуже майно загарбати задаром-
Ось вищий ізраїльський пілотаж
Приватизацій-колективізацій —
Одних і тих же ланок ланцюгів,
Які реформували вдачу націй,
Почавши з реформації Богів.
Тож не шукаймо ворога між себе,
Між українців, місто і село,
Молімо пресвяте Високе Небо,
Щоб розуму до голови дало

1999

Див. статтю "Нація і приватизація”.