На предкових ланах у скіфськім балахоні
Під зливою, в стерні, стоїть моя душа.
А череда корів заклякла ніби сонна,
І жуйки не жує, і в шкоду не руша.

І хвилі дощові переганяє вітер,
І дрижаки ловлю литками босих ніг.
І тридесят корів, як три десятки літер
Читаю на стерні, аж поки ляже сніг.

1999

Теги:

Схожі статті

  • 03.03.2016
    7600

    Кожна людина народжена для щастя, та не кожна знає, як його досягнути. Одним із шляхів

    ...
  • 03.03.2016
    1875

    Порозліталися галактики
    Ніхто не з на куди і далі...
    Планета крається на клаптики,

    ...

Медіа