Пісня українських язичників

1. Вже скільки Рідну Віру нам топтали?!
Святині наші нищили віки.
І по-злодійському нам обкрадали
Духовність нашу з "легкої руки"!
Хто захотів, щоб ми були рабами
У бога, що зродивсь у чужині?
Нам дорікають Рідними Богами,
Котрих ми любимо у множині!

Приспів:

Ми славимо Сварога,
Перуна і Дажбога
І звемось іменами всім незвичними.
Ми звемось Світояри,
Всеслави, Зореслави,
Ми просто Українськії Язичники!
Язичники! І Віра
Наших Предків ожива,
Як навесні з'являється
Трава нова!
І ми говорим прямо:
Вкраінці! Йдіть за нами,
І буде наша Нація жива!

2. Єднаймось, Українці, до одного!
Пора усе чуже нам відмести!
Відкинемо Христа з свого порога —
Хай вороги несуть свої хрести!
Як станемо, брати, господарями —
Час християнський згине у пітьму,
Засяє золотий Тризуб над нами,
Бо Сварга вже всміхається йому!

Приспів.

3. Відродим Віру Предків — нашу Славу!
Духовність Українську повернем,
Збудуємо Святиню і Державу,
Ніколи з цього шляху не звернем!
І заживем Вкраїнською сім'єю,
І Рідних будем славити Богів.
Земля знов стане нашою, своєю,
Бо вже на ній не буде ворогів!

Приспів.

Слухати тут