В Полум’янім полі, в тайнім Дивоколі,
Де пасуться коні чарівного сну.
Птахи виростають в огненнім приволлі
І летить у казку, в Зоряну Весну.
Лебеді дитинства, станьте на хвилину,
Та візьміть на крила доленьку мою,
Землю я покину, з вами я полину,
Де квітує тайна в Батьківськім Гаю.
Ключ не зупинити, крил не доточити,
Птах давно тріпоче в серденьку твоїм!
Лише власні крила повертають силу
Відшукати стежку в Материнський Дім!
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira