Раз писали мужики
До свого владики:
«Архирею, — пишуть, — наш!
Ясний та великий!


Церква наша з давніх літ
Перейшла нінащо.
Кілько є у нас святих —
Всі стали ледащо
Матір божа на дошках
Згорбилась, зігнулась,
Апостоли розійшлись,
А Варвара здулась.
Миколай від хробаків
Порохном узявся.
Сам спаситель на вратах
Поздовж порепався.
Миколая нам позволь
Наново зробити,
Матір божую з боків
Клинцями забити
Апостолів всіх у ряд
Дрючками зігнати,
Спасителя на вратах
Щоб на шпуги взяти.
А з Варварою уже
Нічого робити
Коли вона здулась так,
То кажи закрити.

Теги:

Схожі статті

  • 03.03.2016
    20302

    Він збагачує самобутню духовну скарбницю Українського Народу. Нині, як бачимо, прийшов час, щоб

    ...
  • 03.03.2016
    6300

    На двері глянь. А чи нема хреста,
    О, гугенот, під ніч Варфоломія.
    Столицю ж бо

    ...

Медіа