Природо! – Щедра Вічна Мати:
 Великі діти, чи малі,
 Зуміла порівну роздати
 Всі блага Неба і Землі.
Та все ж людині не вгодила:
 Ключів від раю не дала,
 Творіння Духу не збудила,
 На гору світла не звела.
 Природо! Нене ти сліпая:
 В своїй Любові до життя,
 Не бачиш, що людське дитя,
 Тебе й себе на згин штовхає.
 Спини лукавого і злого,
 Зло люте силою скарай,
 Щоб сіяні щедроти Бога
 Розквітли в душах,
 мов Розмай!


