І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люде на землі.
Тарас Шевченко
Нас хочуть відірвати від рідні, —
Від батька хлопця, дівчину від мами.
Уже нам сотворили чорні дні,
І чужину наповнили синами.
Не слухаймо брехні про козаків,
Неправда це, що наша хата скраю.
Я голосно покличу земляків
І в ріднім колі тихо заспіваю:
І день за днем, і в ночі грозові
Міркуймо, родичаймося, кохаймо,
Шануймо одне одного, живі,
І супостата підлого долаймо.
Хто в комуністах був, а хто в УПА,
Старих не нагнітай страхополохів,
Бо вража зграя, лютістю тупа,
Перетворити хоче нас на лохів, —
То на хрестовий тягне нас похід
І бреше нам, що там добудем нафти,
То нас на захід пхає, то на схід
Щоб ми позбулись і землі, і хати.
Тому і вдень, і в ночі грозові
Мирімось, родичаймося, кохаймо,
Шануймо одне одного, живі,
І супостата підлого долаймо.
Хто нищить нас сьогодні, саме ті
Червоношкіру винищили расу.
Прикиньмо, козаки, на самоті,
Чи нам потрібна доля Гондурасу?
Рятуймо рід в ім'я святих Богів,
Зневіреним розвіймо чорний смуток.
Спасем дітей від лютих ворогів,
А матерів від долі проституток.
І день за днем, і в ночі грозові
Міркуймо, родичаймося, кохаймо,
Шануймо одне одного, живі,
І супостата підлого долаймо.
Міркуймо всі, щоб кодло Кабали
Нас не губило фронтом, чи морозом,
Щоб ми жили і вільними були
Нас порятує тільки рідний розум.
Не слухаймо брехні про козаків,
Неправда це, що наша хата скраю.
Я голосно покличу земляків
І в ріднім колі тихо заспіваю:
І день за днем, і в ночі грозові
Міркуймо, родичаймося, кохаймо,
Шануймо одне одного живі
І супостата підлого долаймо.
01.06.2004