Ми не слов’яни – ми слав’яни.
Чи знає нинішній русин,
Як воїн скит, сармат, палянин
Мечем ворожу рать косив?
Як в давнину в боях кривавих
Долали персів, готів, Рим –
Не СЛОВОМ здобували СЛАВУ,
А ратним подвигом тяжким.
Ми не слов’яни – ми слав’яни.
Чи пам’ятаєм, хто ми є?
Чи під ярмом ординських ханів
Забув русин ім’я своє?
І нині правнуки Дажбога
Нікчемні юдині раби.
Славетних предків перемоги –
Лиш прах минулої доби.
Вже не слав’яни, а слов’яни –
Нащадки славних поколінь,
Христовим споєні дурманом,
Перетворилися на тінь.
Вклонилися чужому богу –
Його виконуєм завіт:
Господарю із синагоги
Служити до скінчення літ.
Та встане Правда із могили –
Повернем Славу в рідний край.
Лиш дай нам, Боже, трохи сили
І розуму хоч трохи дай!
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira