З часів прадавніх, попід горою,
Дніпро могутній тече століття.
У човні на варті брати з сестрою
Нас захищають від лихоліття.
Літа спливають, та в час тривожний
Красуня Либідь змахне руками –
Й реве Дніпро наш непереможний,
Та плине човен понад роками.
Так буде завжди, як на сторожі
Сини, що гідні свого народу,
Та українка, бо переможе
Козацька сила й жіноча врода.