Де могутніх предків сила?
Чи вас рідна мати
На світ божий породила
В рабстві плазувати?
Справно носите податки
До чужого трону,
І довіку вам нащадки
Слатимуть прокльони.
Чом б’єте чолом юдею?
Чом перекували,
Слабкодухії плебеї,
Мечі на орала?
Чи в борні здобути небо
Вже не до вподоби?
Чи єдине, що вам треба –
Наситить утробу?
Чом же виродок кривавий
Став для вас героєм?
Пращурів згубили славу
Й живете, як гої!
Не спроможні обирати
Навіть власну владу.
Завжди скраю ваша хата,
В вашім серці – зрада.
Чи коритиметесь лиху
До Страшного Суду?
На тім світі буде втіха? –
Не мрійте: не буде!
Прийняли чужого бога
І зреклися рідних –
В пекло вам пряма дорога!
Які ж ви огидні!
Та ж отямтесь, руси – може,
Годі вже терпіти?
Чи онуки ви Дажбожі,
Чи сучі ви діти?!