Хто не знає, що попи все
Звикли на дурницю!
Сповідав раз їден попик
Грішну молодицю…
Молодиця молодая,
Тлуста, уродлива;
Груди білі – як збанята;
Сама чорнобрива.
Піп накрив ї патрахілем,
Ніби сповідає,
А сам мало не прилипне,
Її промовляє:
«Чи не можна, молодичко,
В тебе поживитись?
Буду за тя господеві
День і ніч молитись.
Я ще здавна тебе люблю!» –
Піп її туркоче…
Молодиця й собі каже:
«А я вас, паноче!»
Дзвонять дзвони на «Достойно»,
Дзвонять, і по всьому.
Йде чорнява молодиця
Із церкви додому.
Тілько двері відхилила –
Чоловік озвався:
«Чого тебе на сповіді
Батюшка питався?»
«Ет! чого він не питався!
Чи все спам’ятаю?..
Хотів муки на проскури, –
Питав, чи не маю».
«Ні, псяюхо!.. не до шмиги!
Не муки він хоче!
Чув я добре, як казала-сь:
«А я вас, паноче!»
Стережися, коли хочеш!..
А то, як почую,
То й тобі муки намелю,
Й йому напитлюю!»
17 апреля [1858].
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira