Ставок красою чарував своєю

Ставок красою чарував своєю,
Вода мінилась барвами, як скло,
Але його правдивою душею
Було могутнє щедре джерело.

Ставкові плеса — світлосяйні крила
Несли коромисло веселки на плечі
Поки тримала їх джерельна сила,
Життя, красу і радість даючи.

Якби це джерело все вщент погасло.
Ставок би щез з бурштинових долонь.
Ставок цвіте вогнів суцвіттям рясно,
Як в джерелі цвіте життя вогонь.

В події кожній і у справі кожній
Є джерело — захований бурштин,
І мудрість лиш тоді непереможна,
Коли знаходить ввесь зв'язок причин.

Бо кожна річ — це форма, це омана,
Захована в ній часто інша суть,
І у житті лиш той буває паном,
Хто джерело причин зумів збагнуть.

17.12.74