У кожного душа – свій корабель,
Та рідко в кого піднято вітрила,
Звичайно, в небо рветься журавель,
жидва ж в багно ховає своє рило.
У кожного душа – свій корабель,
Та рідко в кого піднято вітрила,
Звичайно, в небо рветься журавель,
жидва ж в багно ховає своє рило.
Зі збірки "Сокира Перуна"
Український романс "Плаче захмарене...
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira