Україно, доле

Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!..
О. Олесь

Розхвилює серце сонячна година.
Гей, степи, уклін вам, червона калина,
Верби-обереги в берегах Дніпрових,
Солов’їна пісня напува діброви.

Земле рідна, краю чебрецю і м’яти,
Рушником стелися на поріг, де мати
Сіє чорнобривці, вигляда з дороги.
Україно, доле, ти моя тривого.

Ми навік з тобою, Україно, злиті
Правдою, красою, мовою у світі.
Припаду вустами до води-криниці,
Загартує дух мій грізна блискавиця.

Як повіє вітер вражий серед поля,
Заблищать шаблями воїни-тополі.
Боронити станем волю України,
Бо ми – рід козацький!
Дух у нас орлиний!