В московських музеях обманства багато,
Історія наша на їх поличках,
Москвини поводяться, наче у свято,
Хоч предків не мають в слов' янських садах.
Вони ж були плем'ям в монгольському стаді,
Як ми уже квітли в культурі старій,
Вони кочували ще в зграї номадів,
Як лад самобутній ми мали міцний.
Ось гляньте: в музеях такі експонати,
Яких в Україні чекає причал.
Живе в них Трипільців дух вільний, крилатий,
Мистецтва соборного тут інтеrрал.
Меандри, спіралі, узори клясичні,
Знаряддя селянські із глибів ріллі
Волають, що ми автохтони одвічні
На зритій москвинами нашій землі.
Блищать золоті царських Скитів корони,
Дружин їхніх персні, браслети, ковтки,
Шоломи лицарські, амфори, ритони,
Тризуби державні, щити й бунчуки!
Дослідники праведні б тяглість пізнали
Трипільців і Скитів життєвих ідей,
Вони ж тільки ймення в епохах зміняли,
Але не зміняли культур пантарей.
Чеканять нам Предки, мов під час походу,
Як Дарій змагався за їхній престіл: -
Скарби для свого відвоюйте народу,
Москві з її брехень лишіть сірий пил!
1976
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira