В Едемі

Сват і я – одного тіста:
Крісло він посів міністра,
Я – заступника його.

Люди ми не випадкові –
Вдвох керуємо чудово –
Справи наші ого-го!

Дорікають нам чимало
Тим, що галузь занепала,
Але все це – юринда!
Носять нам хабар до хати,
Йдуть від тендерів відкати.
ЖИзня – не біда!

Сват не лізе в претенденти
На посаду Президента –
Він із ним «вась-вась»,
Тож нема йому бар’єра,
Може стати ще й Прем’єром.
Це вже – вищий клас!

Ваші пенсії й зарплати
З «гулькин ніс» – ні дать, ні взяти,
Як із-під поли...
Не біда, що галузь гине,
Що в болоті Україна –
Лиш би ми жили!

Гроші наші у офшорах,
Світять нам кремлівські зорі.
Склали й чемодан...
Боїмося ми одного –
Лиш народу бунтівного,
Що збира майдан.

А поки що ви нам вірте –
Не у двері, то у хвіртку
Ми до влади йдем.
Ви за нас проголосуйте,
Світлу радість нам даруйте,
Райський сад – Едем!