"Як сила є, то розуму не треба",
Казав кулак шматуючи вінка.
Визміювались пальці сухоребрі.
Блищали кігті, ніби сталь клинка,
І мовчки квіти падали додолу
Неначе крізь останній переляк
Питали світ — чому жорстока доля
Сплела їх у вінок, а не в кулак.
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira