Ой ви, коні, буйні коні.
Не баріться, прилетіть
У шаленому розгоні,
Із нечуваних століть.
Ми поскачемо із вами,
Через гори і яри:
Що нам кручі, що нам ями —
Ви ж несетесь, як вітри.
З вами й сам я осмілію,
Моці, сили наберусь —
Вами вправити зумію,
На той бік переберусь,
Де чекають мене друзі,
Де любов моя свята,
Там, де й матінка у тузі
Мою доленьку пита.