Я - українка! І я цим горджуся,
Що виросла й живу на цій землі,-
Шевченка та Франка, Чурай Марусі,
Там, де досвітні Лесині вогні.
Я горда тим, що я є українка,
Й моє коріння тут, в оцій землі.
Що я кохана. Мати. Просто жінка.
Хоч не Костенко та не Повалій.
Я з того роду, де Осип Турянський,
Письменник із Оглядова-села;
Роман Шухевич-Генерал Повстанський,
Із цих джерел я воду тут пила.
Вмивалася ранковою росою,
З любов’ю зустрічаю кожен день.
Щаслива, Україно , я з тобою,
Країно найчарівніших пісень!
Я - українка! Просто - українка.
Закохана у квіти, у свій край.
Я книги непрочитана сторінка,
Бурхливої я річки водограй.
Я волелюбна пісня свого краю,
Що над полями житніми бринить.
Я та, що на своїй землі вмирає,
Але так довго хоче на ній жить!!!