Є Боги, і є нечиста сила, —
Ідоли чужі — то не Боги.
Гей, Стрибоже, напинай вітрила
Вже нам видно рідні береги.
Світять зорі, падають боліди,
Лицарські лунають голоси.
Ми йдемо від слави Енеїди
До тріумфу рідної краси.
Ще димить кадило Візантії,
Ще блищить чужий іконостас,
Та Єгови чорна деспотія
Вже недужа подолати нас.
Вже над нею хмара помсти пахне.
Вже Перун заточує багнет.
Гримне грім і блискавка шарахне,
За духовний суверенітет.
Бо тисячоліття не скосило
Рідновіра сили та снаги.
Гей, Стрибоже, напинай вітрила —
Видно вже нам рідні береги.