Замовляння Богу Роду
- Батько Рід, Рід Небесний, ти Бог Богів, візьми мене під свою опіку, нехай ніхто не відлучає мене від життя в ім'я твоє. Твоя турбота та моя велика любов до тебе є наймогутніша захист від усякого зла. Дякую тобі батько Рід, за ту турботу про мене та рід мій. І нині, і повсякчас, і від кола до кола тако Бисть, тако Єси, тако Буди. Слава світлим Богам і Предкам нашим.
Слава Перуну
(Славлення-оберіг для захисту душі)
- Стану перед дубом і Перуна покличу: Прийди, прийди Перуне, прийди, прийди грізний. З силами своїми - Бліскавицями (блискавками) ясними. Землю освяти громами Рясно. З Алатиря каменю вогонь воскреси. Вогонь воскреси, світло запали. І йду я Перуновим Світлом захищений, а в душі моїй горить Вед (знань) вогонь. І сили вражі мене оминають, Дажбогового онука не зачіпають. Бо сила зі мною божеська - перунові витязі гримлять могутньо і ворогів розганяють, блискавицями спопеляють. Слава рідним Богам і предкам світлим нашим!
Змови Козаків-Характерників на Силу
- Ярило з силою огняною, Ярило з силою земною, в мій будинок йди і Силу мені принеси, Хай мої руки стануть швидкі як гаки, Хай мої ноги стануть міцні як остроги. Зброю козацьку мою освяти, і військовий дух за собою поведи. Я славлю тебе наш Ярило і в бій, я сміливо йду на ворогів за тобою
- Я завжди готовий до бою, знаючи що це таке, б'ю, хапаю і кидаю, ворогів перемагаю. Сила в правді, правда божа - ворогів знищу я
- Перуна я прославляю, силу Ярі закликаю, рука-блискавка палить, нога об шоломи гримить. Ворогам смертю загрожує
- Даною (богиня річок, вод) стелюсь, Стрибогом кручу, Велесом ламаю, Ярилом обпалюваю, Триглавом крию, рудою (кров) вражою землю омию!
- Можемо! Всіх поб'ємо-переможемо! Хто це рече? Триглав кличе!
Заповіді Пращурів - Воїнам Козакам
Прославлення Воїнам
- Прославляти маємо Воїнів своїх, бо вони прояви Перуна, Бога-батька нашого. Військова слава, Це Честь Роду Українців-Русичів. Рід, що піклується про воїнів своїх, не переведеться і славним буде. Та будемо всі воїнами-козаками як потреба стане. Козака-воїна всякий люд славити повинен, бо він захисник їх, і за них життя своє покласти може.
Яко Волхви відають Закони Праві, так Воїни здобувають їх, щоб люди виконували їх. І про те пам'ятати треба, що вони не суд чинити мають, а виконувати волю богів. Воїна козака по справедливості розсудити може козаче коло, або волхви Велемудрі. Бо не все зле зі злом, і не все добре з добром
Духовні настанови Воїну-козаку
- Честь воїна свята, бо там де вмирає честь, вмирає і воїн
- Будь чесним. Чесність творить славу Роду воїна.
- Нехай життя воїнів палає як іскри. Такі воїни покликані до жертовного служіння Богам.
- Будь ввічливим, стримуй свою гарячковість. Пам'ятай, Орел може спуститися до мишей, але миша ніколи не підніметься до висоти польоту Орла у височині.
- Відвага, героїзм, жертовність, чесність це священні якості Воїна.
- Пам'ятай життя людей досягає праведності при єднанні з Родом.
- Виховуй в собі честь воїна, твори своє цілісне нетлінне «Я», що не раз переживе тимчасове тіло.
- Воїн пам'ятай! Ти покликаний богами в світ Яві захищати Рід земний. Так нехай твої справи будуть славою покриті.
- Воїни-козаки йдуть з цього світу в небесні Полиці перунові, і то треба пам'ятати, що відповідь тримати вони будуть перед Батьком за вчинки свої
- Воїн, який приходить на землю і в якого батько Перун, повинен твердо стояти на сторожі Праві, богами покладеної
- За честь держави і Роду свого, воїн-козак повинен бути готовий покласти своє життя
- Воїн стоїть на сторожі Рідної Православної (не християнської, котра вкрала нашу назву, а від «Прав славити» світ наших богів) Віри і вогнищ Родових, а також на захист землі священної, яка предками була передана і заповідана нащадкам
- Воїн зобов'язаний передати нащадкам Священну землю такою, яку її взяли предки від Богів рідних наших
- Для козака-воїна найрідніші - Земні Мати і Тато, Батько-Перун і Мати-Слава, потім вчителі: могутні Отамани і Волхви які будуть для воїна також батьками земними
- Коли матір Слава покличе до бою встати, і коли час настане до Перунового полку Небесного йти, велику славу заповідати нащадкам своїм
- Кожен козак воїн повинен виростити синів і дочок, і добре навчити їх військовому мистецтву, щоб могли вони оборонити себе, народ, і землю нашу
З Кодексу честі Козака-Характерника
- Будь чесним наодинці з собою.
- Слава йде від того хто її домагається, і сама стелиться в ноги тому хто перед нею не Блазнює
- Козаче! Боротьба це твоє покликання, твій обов'язок, твоя пісня, і твоя втіха. Слава богам нашим!
Козачі Звичаї
- Наша земля Свята, і сама по собі не несе негативу. Козаки-характерники брали рідну землю з собою в похід, щоб помираючи Затулити (запечатати) смертельну рану і потрапити після смерті на луки Сварожі або в небесне Перунове військо. Тіло при цьому ставало цільним, (земля відігравала роль мертвої води) і душа виходила в Сваргу Пречисту (світи наших предків і богів) вже не через рану, а через оселедець на голові (жмут волосся), так як згідно древній вірі чим вище точка на тілі через яку йде душа, тим більше вищих світів досягає вмираючий
- Природне очищення козаки проходили Омиваючись у воді, торкаючись босими ногами землі, проходячи через вогонь. Існувало вірування, що якщо на свято бога Купали молодим козакам стрибонути через багаття взявшись за руки зі своєю нареченою і якщо руки в момент стрибка не розійдуться то боги на небесах з'єднають їх союз навічно
- Для прийняття правильних рішень, а потім і отримання допомоги у виконанні своїх задумів козаки проводили обряд Сварожого кола. Програма яка приймалася на козацькому колі жила вже самостійно до повного її втілення, підживлюючись думками та емоціями людей і богів присутніх на цьому колі. Чим більше було присутнє козаків і до чим більшої кількості богів зверталися, тим краще здійснювалося задумане
- Козаки також за допомогою обрядів і ритуалів зверталися за допомогою до своїх предків свого Роду, допомагали своїм нащадкам, тому у козаків було важливо знати своїх родичів до дев'ятого коліна
- Козаче ніколи не молись чужим богам, не віддавай свою силу та енергію богу єврейському, посилюючи його. Не перетворюй себе на «дійну корову» для чужої нації.