У дві трилітрові скляні банки вміщається рівно 3 кг помідорів – великих «сливок». Ну … плюс/мінус пара штук.
Потрібен ще «віник» для засолювання. Склад віника, завжди, річ у собі. Його креативлять базарні бабусі, завжди по-різному, але завжди дуже добре. У віник входять листя хрону, гілки вишні, смородини, кропу разом з насінням, іноді фенхеля.
Помідори краще сливки. Чомусь звикли до сливок. Такі сорти призначені для консервування, і містять значно більше сухої речовини. Важливо, щоб усередині помідора не було білого стрижня. Це моветон. Помідор всередині повинен бути виключно однорідно-червоним.
Помідори вимити холодною водою. Обов’язково обірвати хвостики, прибрати зіпсовані, якщо такі зустрінуться.
Далі треба вимити «віник», і нарізати його на шматочки довжиною як сірник. Це можна зробити звичайним ножем. Нарізаний віник треба перемішати, щоб склад став більш-менш однорідним.
У кожну банку вкласти велику жменю віника, щоб закрило дно банки. Ще стільки ж повинно залишитися.У кожну банку вкинути по 2 лаврових листки, по 10 горошин чорного перцю, по 2 бутони гвоздики, по 3 горошини запашного перцю.
Далі – соляний розчин. На одну трилітрову банку треба приблизно 50-60 грам солі. Це найскладніший момент у процесі – вгадати сіль. Враховуючи, що частину простору банки зайнята помідорами, сказати, скільки там буде води – неможливо. Тому орієнтуємося на кількість солі в банці.
В 0.5 літра окропу розчинити 100-120 грам великої кам’яної солі, не не йодованої. Звичайної кам’яної харчової солі, яку зараз продають в 1.5-кілограмових пачках-цеглинах, з синьою упаковкою.
Ще гарячий розчин порівну розливаємо в банки, прямо на віник і спеції.
Далі в банки розкласти помідори. Особливо сильно наштовхувати не варто. Хоча це не принципово. Разом з помідорами розкласти неочищені зубчики часнику. Зверху на помідори укласти залишки нарізаного «віника». Можна посередині банки теж зробити шар віника. Але банка невелика, того, що на дні і зверху, буде достатньо.
Долити в банку звичайної холодної води – по самий верх. Накрити банку капроновою кришкою, щоб було герметично і обережно покачати банку, перевертаючи її, щоб сіль розійшлася рівномірно по всьому об’єму.
Далі банки поставити на підвіконня, бажано не під прямі сонячні промені. Поставити на три дні. За цей час квашені помідори почнуть злегка бродити, тобто процес стартував. Потім банки поставити в холодильник, і бажано не чіпати 2 тижні. Помідори будуть кваситися собі, ніхто їм не заважатиме. Якщо на вулиці вже холодно, то можна виставити квашені помідори на балкон. Ну а якщо у вас є льох – то я вам майже заздрю.
Через два тижні починайте пробувати. Якщо все зроблено вірно, квашені помідори вийдуть на рівні шедевра, як у мене. Мама прийшла пробувати. Спробувала. Мовчки накопала пів банки собі в коробку, сказала «Молодець!» І пішла додому варити картоплю-пюре, вона так любить квашені помідори найбільше – з пюре.
І вам, до речі, раджу. І не забувайте, що квашені помідори, це закуска.
Слова: Микола Луків, Музика: Анатолій Горчинський
Виконує: Дмитро Суботенко