Космічні інваріанти українського буття

Життєдіяльність і функціональність якого завгодно об’єкту чи системи визначаються двома факторами: ресурсним і інваріантним. Перший фактор відомий в різних визначеннях кібернетики, інформатики, статистики, біології, економіки та інших галузей науки.

В кібернетиці це відома теорема про дієвість системи: для досягнення поставленої мети (виконання задачі, цільової функції) необхідно, щоб система (чи об’єкт), що може самоорганізовуватись, з самого початку мала не менше ~ 75% необхідних матеріальних (структурних), інформаційних і енергетичних ресурсів. Якщо система не забезпечена необхідними ресурсами, вона переходе до стану хаосу, зупиняється або ж руйнується. В статистиці й інформатиці це відомий коефіцієнт стохастичності (к 0,75). У фізиці – коефіцієнт граничних або фазових переходів, він же межа між хаосом і порядком геометричних і фізичних структур, він же золотий перетин ( = 0,618 …) в архітектурі, біології, в математиці, в інших чисельних розділах знання.

Аналіз забезпеченості України ресурсами не дозволяє зробити позитивні (багато в чому під знаком питання) висновки відносно життєздатності і функціональності цього державного утворення. Найбільшу тривогу викликає питання трудових ресурсів. При наявності в країні ~ 60% пенсійного і передпенсійного складу населення важко говорити про позитивні вектори життєздатності України, особливо якщо це складова не компенсована іншим, в першу чергу технологічними, інформаційними і енергетичними ресурсами. В той же час подібний аналіз проводиться виключно на основі порівняльного підходу з точки зору небезсумнівної якості життя різних народів і ніяк не враховує цільової функції буття того чи іншого народу, його місця і призначення в розвитку планетарного суспільства.

Досягнення мети, виконання поставленого завдання (цільової функції) можливе лише при наявності необхідних для цього інваріантів: властивостей, співвідношень, законів і принципів, структур, констант, що не змінюються ні за яких впливів на систему, її деформацій і перетворень. Бачення і розуміння інваріантів системи дозволяє говорити не лише про призначення системи, але й проможливість її подальшого існування і виконання поставленої задачі, досягнення поставленої мети.

Які ж інваріанти буття України можна вирізнити на основі аналізу її історичного минулого і сучасності? Перше, на що необхідно звернути увагу, це мова народу. Мова – це фонетичне відображення нашого мислення, нашої свідомості. В той же час у відповідності з принципом Короленко – Кюрі результати нашої діяльності, нашої творчості, вклад у розбудову ноосфери залежать від структури мислення. Іншими словами – гармонія мови (мислення) породжує і гармонію творчості, якість створюваного. А кому невідомо, що українська мова є не лише одною із самих інформативних мов (наприклад, на ~ 10 % більш інформативною, ніж російська), але й одною з найбільш гармонійних мов у світі?!

Другою інваріантною рисою українського етносу є його «космічність». В ракетно-космічній галузі, в науці і філософії українцю притаманні космічна системність, глобальність, бачення проблеми з космічної висоти. Майже 80% найбільш відомих у світі творців ракетно-космічної галузі народились в Україні, або ж їх батьки були родом з України. Якщо мова йде про науку, то досить згадати прізвища Тимошенка – творця сучасної теорії міцності; Гамова, який запропонував «теорію великого вибуху Всесвіту» і передбачив будову молекули спадковості ДНК; Пригожина – творця цариці фізики, неврівноваженої термодинаміки, Вернадського – вченого з воістину космічним мисленням, творця науки про Ноосферу, а ще Чаргаффа, Катермака, Полюя, Остроградського, Боголюбова, Олександрова та багато-багато інших. У філософії це Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Сковорода, Соловйов, Достоєвський, Бєрдяєв, Ціолковський, Вернадський, і найбільше відома у світі жінка абсолютно космічного мислення, Олена Павлова – Блаватська. Та ж космічність відстежується в міфах і казках, у відичному світогляді, в народних піснях і баладах кобзарів.

Третє, що дає надію на особливу життєздатність народу в умовах глобалізму, експоненціально наростаючого світового тероризму ХХІ сторіччя, незалежність думки і дії від існуючих установок, так звана «хуторська свідомість», яка в епоху глобального зомбіювання планетарного суспільства дає шанс в час катастрофічних подій і змін на вживання і продовження своєї планетарної місії.

Четверте – це вчительство. Починаючи з трипільської цивілізації, де орії (орачі), в перекладі з санскриту «вчителі», і до наших днів найбільша кількість відомих у світі педагогів – новаторів народились, жили і діяли в Україні. Приклад тому Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Петро Сагайдачний і Пилип Орлик, а ще Магницький, Смотрицький, Ушинський, Левицький, Дорошкевич, Прокопович, Огієнко, Ващенко, Макаренко, Сухомлинський та безліч інших.

І, нарешті, це відома з історичних часів рівність чоловіка і жінки. Дружина (і він, і вона), Берегиня з великої космічної літери, не декларована, а реальна, дозволяє зберегти і пронести через тисячоліття перераховані вище інваріанти.

Але особливої уваги заслуговують архетипічні, космічні за своєю суттю, знакові символи українського етносу, бо вони є проявом предвічних ейдосів буття Людини і самого Всесвіту. Тайна космічних знаків у тому, що вони пов’язують речі і явища, почуття і думки нашої свідомості з Буттям Всесвіту, відображають споконвічні закони його народження, устрою і еволюції. Вони є тим магічним ключем, що відкриває тайну буття Людства, призначаючи місце і роль народу в розвитку планетарного суспільства, висвітлює приховані скарби Творчого Духу. І в цьому відношенні неперевершеною за своєю глибиною, філософським змістом, езотеричною сутністю є етична українська символіка.

Найдревнішим і найважливішим символом наших пращурів з часів Трипільської культури був і є Триглав, або Трисил (відомий нині більше як Тризуб). Триглав – це символ Всевишнього, Його триєдиної сутності, символ єдності світів фізичного, ментального і духовного, їх єдиної основи і походження. Троє в одному і одно, що об’єднує трьох – символ єдиної сутності всього сущого: богів, природи і людини, символ вічного вогню життя, що єднає Всесвіт.

Другим за значимістю символом була Сварга, або Свастя – світловий вихор, як інструмент творення Всесвіту; Сварга, що обертається за годинниковою стрілкою і є символом життя, еволюції, Сонця (на відміну від тої, що обертається проти годинникової стрілки і є символом руйнації, смерті, пітьми, фашизму).

Третім символом космічного буття є шестикутна Зірка Велеса, символ сходження Духу Предвічного у світ непроявленої матерії Майї – Макоші через поєднання трикутників золотого кольору Духу з блакитним кольором розуму, що вперетині породжує зелений колір життя у світі Макоші.

Четвертим космічним символом був і залишається Сонячний Хрест (він же козацький, нині більше відомий, як Георгієвський), Хрест з сонячним диском на перетині променів Свастя – Світла і запрограмованого розумом Духу; Матерії, що запліднюється Духом і дає їй життя.

П’ятим важливим символом було Колесо Часу, Колесо Самари, знак коловороту, вічного повернення і відродження, але уже на новій основі життя і свідомості. Цей символ відомий ще як Колесо Сварога, що циклічно котиться по дванадцяти сузір’ях протягом двадцяти шести тисяч років і зображається дванадцятьма золотими зірочками по колу на блакитному фоні.

Шостий символ – жовтоблакитний стяг – відображає посів розумного, впорядкованого життя: дві стихії, що народжують життя Всесвіту і у Всесвіті – золоте сонячне проміння і блакитна вода.

Важливим космічним символом нашого народу є Вінок, або Шлях Даний, Шлях Дао, Доля людини і народу, до складу якого входить дванадцять квіток-зірок і дванадцять різнокольорових стрічок буття.

Ще одним восьмим символом є Сніп, або Дідух, що характеризує принцип єдності і єднання Всесвіту, сім’ї і етносу людства.

Можливо не такими окресленими по відношенню до інших народів, але досить суттєвими рисами нашого народу є творчість і винахідливість, універсальність і пристосовуваність до несприятливих обставин, упертість у досягненні мети, терплячість, вибуховість при переході до дії і захисту, схильність до духовного усамітнення, миролюбність, орійська інтернаціональність.

Зважаючи на все вище викладене, можемо прийти до висновку не лише про космічне призначення нашого народу, але й про його осяйне космічне майбутнє, запрограмоване і від початку земної цивілізації в інваріантах буття українського етносу і пронесене ним через тисячоліття до наших днів! Чи скористаємося ми цим скарбом, чи продовжимо шлях заповіданий нам залежить лише від нас.