"Велика програма" нищення українського етносу в ХХ ст. або правда по підготовку голодомору

Бог з розпуки ридав, Бог стогнав від тяжкого безсилля:
– Яж вам землю найкращу, я хліб і до хліба вам дав.
Так чому ж ви поїли траву-лободу із бадиллям?
Хто вас, діти мої, і за що так жорстоко скарав?
Всюди трупи лежать, а над ними пшеничне колосся...
Цвинтар села ковта, вже нема ні собак, ні котів.
Мати, з’ївши дитя, з голови вириває волосся.
Бог побачив, жахнувся і в горі страшнім занімів.
Реготав сатана, шаленів горбоносо-пейсатий –
Бо ужинку такого не мав сто минулих віків.
Танцювали чорти у пустих перекошених хатах,
Тільки вітер ридав над розп’яттям сумних димарів...
Володимир Горбатюк, 2005 р.

Як людина, що дослідила своє етнічне коріння до 5 коліна, я з повним правом визнаю себе українцем і за походженням, і за проживанням моїм і моїх пращурів, і з повним правом, від імені свого роду, хочу дати оцінку тим подіям, що відбулися в 20 столітті в Україні. Вивчені факти свідчать, що за переписом населення початку 20 століття українців було більше ніж росіян на 4 мільйони, близько 81 млн.; і це без Західної України, Буковини та Бессарабії. В 1925 році тільки на Кубані проживало 65 відсотків українців і було 950 українських шкіл, на Нижній Волзі – 429 українських шкіл, на Далекому Сході – 1076 українських шкіл. Наведу ще один красномовний факт про «російськість» Криму. За переписом, проведеним в Кримському Ханстві в 1666 році, на території Криму проживало 920 тисяч українців, 180 тисяч кримських татар і жодного росіянина.

Як можна було такий чисельний народ, що на початку 20 століття був по кількості населення на землі третім після Китаю й Індії, який зміг протягом століть вижити і не зникнути навіть не маючи своєї державності, – винищити? Відповідь дуже прагматична і проста. Тільки обманом, змовою, у безчесній боротьбі, що й зробив так званий «рідний брат», очолюваний ще одним «братнім народом».

Цифри втрат тільки XX століття:

Експорт революції, громадянська війна – 4 млн. вбитих.
Голодомори, яких не знав світ: 1921 рік – 2 млн. жертв; 1933 рік – 10 млн. жертв; 1947рік – 2 млн. жертв.
Політичні репресії 1937–1947 років – 4 млн. жертв.

А тепер втрати України у війні 1941–1945 років:

Вбиті й ті, що пропали безвісті серед цивільного населення – 4,5 млн.
Військові: вбиті, загинули у полоні, репресовані режимом – 2,5 млн.
Вивезені в Німеччину (загинули в концтаборах та ті, що репресовані по поверненню) – 2,25 млн.
Вивезені з України на Схід, які так і не повернулися – 3,5 млн. Всього 12,750 тис.

Отже тільки за неповні 50 років знищено, вбито, замордовано, замучено голодом 30 млн. 750 тис. українців. Та й це не зовсім повні дані, адже багато чого приховується й донині.

А тепер порівняйте: ми втратили з вини окупантів і відомих націй майже половину населення і провідні країни світу не можуть до цього часу визначитися з оцінкою цих подій. І це робиться свідомо і упереджено. То чи не настав час нам самим започаткувати свій Нюрнберг? Звичайно, якщо оберемо український парламент, в якому етнічних українців буде більшість.

Я особисто переконаний, що так звані наукові інститути нашої держави усвідомлено не оприлюднюють нашої історичної правди про вбивства, або в них ще й досі засилля і вплив тих, хто організував геноцид нашого народу.

Так сталося, що моя рідна тітка Ганна перед своєю смертю сказала правду про свого батька і мого рідного діда і мені її переказали. Виявилося, що мій дід був засуджений як член так званої Спілки визволення України в 1931 році до утримання в «концтаборі», а в 1937 році – за правду сказану про голодомор, – ще на 10 років таборів, де і помер через рік на копальнях в Екатеринбургі.

Досліджуючи кримінальну справу мого діда № 3472/19 642, я й дізнався як діяла програма підготовки голодомору і планомірно знищувалися ті люди, які могли вчинити спротив голодомору. У зв’язку з цим у мене тільки одне запитання до так званих державних науковців: може, вони не бачать тих кричущих фактів, що є доступними для будь-якого науковця або простого громадянина?

Так от, 18 березня 1930 року, НКВС заарештувало тільки в рідному селі мого діда Старій Орлиці Прилуцького повіту, Полтавської області, 67 чоловік, а всього по повіту тільки за одну ніч було заарештовано 468 осіб, так званих ворогів народу. Запитую у вчених: ворогів якого народу?

Перед пам’яттю свого діда, Матвійка Ігната Оврамовича, 1885 року народження, царського офіцера, нагородженого 4 Георгіями, я привожу прізвища його односельчан, звинувачених у неіснуючих злочинах і яких знищували дійсні вороги мого народу, справжні організатори справжнього геноциду українського етносу у XX столітті:

Гончаренко Григорій Антонович
Матвійок Ігнат Оврамович
Горгод Павло Мойсейович
Никитенко Павло Кондратович
Кощий Максим Іванович
Приходько Павло Антонович
Здор Антон Митрофанович
Панченко Петро Петрович
Біда Онисим Омелянович
Гончаренко Іван Лукич
Дорошенко Петро Іванович
Дзеба Федір Сергійович
Дзеба Наум Сергійович
Кощій Іван Григорович
Кремінь Євтух Григорович
Корж Іван Трохимович
Козаченко Іван Якович
Медуниця Павло Іванович
Матвійок Митрофан Іванович
Медуниця Федір Петрович
Соловей Тимофій Павлович
Садовий Павло Коноратович
Перепелиця Данило Лаврентійович
Харченко Кирило Андрійович
Щербатенко Афанасій Семенович
Шевчук Іван Якимович
Шевчук Михайло Павлович
Шипко Василь Андрійович
Гаєвий Іван Володимирович
Гора Іван Іванович
Гончаренко Сергій Іванович
Гончаренко Михайло Михайлович
Дорошенко Михайло Кирилович
Гончаренко Іван Єфимович
Кудрявський Андрій Романович
Козаченко Савва Родіонович
Кулічок (Шевчук) Роман Павлович
Локіза Макар Олександрович
Медуниця Іван Янович
Молодий Дмитро Кирилович
Медуниця Михайло Іванович
Норець Іван Андрійович
Перепелиця Юхим Остапович
Соловей Дмитро Петрович
Соловей Іван Федорович
Соловей Михайло Федорович
Соловей Іван Олексійович
Соловей Володимир Федорович
Сичевський Микола Гаврилович
Соловей Григорій Олексійович
Петух (Овраменко) Дмитро Ничипорович
Шахрай Григорій Максимович
Кудрявський Іван Трохимович
Соловей Олексій Петрович
Бойко Степан Карпович
Матвійок Микита Давидович
Соловей Семен Мойсейович
Соловей Яків Олександрович
Панченко Михайло Михайлович
Крисько Ігнат Казімирович
Хижняк Кирило Іванович
Гончаренко Тимофій Пантелійович
Гончаренко Дмитро ївтухович
Здор Дмитро Остапович
Нестеренко Федір Гордійович
Матвійок Данило Антонович
Молодий Іван Макарович.

Більшість цих людей вже реабілітовані нашою незалежною державою. Але навіть реабілітувавши діда в 1989 році, так званий комуніст Потебенько і тут не обійшовся без брехні, написавши, що рідних не встановлено, а в той час, в тому ж селі Стара Орлиця ще проживала дочка діда Гната – Ганна, яка так чекала цього повідомлення. На жаль, не дочекалася.

Отже шановні українці чи не настав час заявити про свої вимоги до конкретних осіб і народів, які організували планомірне нищення нашого етносу.

Потребують дослідження і правової оцінки:

Виявлення організаторів і виконавців Великої Програми знищення українців в 20 столітті в тому числі зовнішньої інтервенції з боку Росії в 1920-х рр. 20 ст.
Організація громадянської війни
Репресій 20-50 рр.
Голодоморів 1921р., 1933р., 1947р.

Необхідно: Провести підготовку Віча українців світу для оцінки подій нищення етносу. Провести підготовку і надання матеріальних позовів до держав-організаторів злочинів. Забезпечити визнання геноциду українців світовими інституціями, в тому числі – й ООН.

Світозар Гулак-Подольський