Вода - основа життя на Землі

Михайло Курик

ХХІ столiття, наступила хронологiчно нова ера розвитку суспiльства, людство нiби рухається за передбаченням пророка ХХ столiття В.І.Вернадського – вiд бiосфери до ноосфери. Але при цьому, як ми бачимо з кожним роком який нас вiддаляє вiд свiтової катастрофи, дня аварiї на ЧАЕС, здоров’я людей, вод, землi не стає краще, а суттєво погiршується.

Ми тепер кожного року фiксуємо, як i росiяни, бiлоруси, та власне майже всi держави, якi були ранiше в складi СРСР, що з кожним роком вимираємо (народжуванiсть зменшується, а смертнiсть людей зростає). І здається наступив незворотнiй для Землi шлях до апокалiпсу. Зараз у всiх нас на думцi, що з нами буде в 2012 роцi, коли має бути так званий «парад планет», або що це кiнець календаря цивiлiзацiї Майя, або передбачення Нострадамуса та iнше. Людина нiби стала боятись за своє майбутнє, але лише за себе (iндивiдуально, а не системно), за цивiлiзацiю не думає, бо продовжує поварварськи вiдноситись до довкiлля, в якому власне живе, нищить все що забезпечує безпеку для життя живого, все природне.

Людина, як свiдомий хижак, своєю дiєю пiдтверджує, що вона на Землi тимчасово.

Згадаємо тут, що на початку ХХ столiття, коли уже стало зрозумiло, що наука створена людиною, швидше змiнює, спотворює Природу i, не зовсiм розумiючи закони життя, руйнує основи самого iснування живого, видатний пророк того ж ХХ сто- лiття, австрiйський вчений – самоучка, велетень розумiння води, як основи живого В.Шаубергер писав: « Порушення природних законiв внутрiшнiх i зовнiшнiх конформацiй веде до порушення глобальної еволюцiї життя». В рiзнi епохи пророки старались утримувати розвиток життя якось природно, еволюцiйно в напрямку гармонiї людини i природи.

Цьому, до речi, служить вiд свого зародження i православiя, як вчення про духовнiсть, доброту, яке сповiдує для суспiльства основнi закони життя, заповiдi Божi, якi бiльшiсть людей сповiдують. Але згодом релiгiйних течiй стало багато, людство за вiросповiданням роздiлилося i зараз церква не є тiєю iнституцiєю, яка сприяє збереженню гармонiї Людини i Природи.

Зародження екологiї

Все почалось iз того часу, коли появилась (сформувалась) матерiальна наука, яка в бiльшостi випадкiв будувалась на матерiальному свiтi, геть витiсняючи iз свого розвитку духовнiсть в розумiннi польових взаємодiй всього живого в Космосi. Знову ж той же Вернадський вважав, що Людина – це Космос в мiнiатюрi. Має певне пояснення чому церква була i є, по сутi, ворогом розвитку наук, науково-технiчного прогресу, коли стало зрозумiло, що досягнення розуму людини, iгноруючи те, чому вчить еволюцiя живого, стала сьогоднi одним iз основних причин руйнацiї розвитку Природи, як самої основи живого. Саме це негативно стало i продовжує впливати на саме життя Природи, так звана Глобальна екологiя «Той хто вмiшується в природнi процеси взаємодiї землi, води i повiтря, порушує баланс, перетворюючи, таким чином, воду в патогенне середовище, в результатi чого вона стає найнебезпечнiшим ворогом всiх живих iстот». В. Шаубергер.

Згiдно до духовних вчень, елемент води пов’язаний з емоцiйним свiтом, з нашою душею. Хто навчиться володiти своїми емоцiями, той отримає мiстичне хрещення й тодi вiн повинен за всiєю своєю працьовитістю- «Людство» Ти пiднiмешся! Ти зможеш керувати природою, якщо навчися їй пiдкорятись! В. Шаубергер тiстю стати подiбним водi. Це, в першу чергу, вiдноситься до В. Шаубергера, якому Творець дав знання про особливостi води на Землi як основи всього живого i який все своє життя присвятив водi, її значенню до цивiлiзацiї, роботи якого по енергiї води є неперевершеними сьогоднi i найбiльш актуальним. В час свого життя працi В. Шаубергера замовчувались, приховувались, посилаючись на те, що це якийсь дивак, який не маючи унiверситетських знань, а виключно розумiючи Природу, не мiг зробити вiдкриття, якi пророчi для планети Земля. Саме В. Шайбергер був посланий Богом, щоб дати «освiченим» людям най- довшi знання про сутнiсть води на Землi.

Батько енергетики води

Нещодавно вийшла друком в подвiйному перекладi - нiмецька – англiйська – росiйська мова книга В. Шаубергера «Енергiя води», в якiй викладенi роботи, а першу чергу, по дослiдженню саме енергетики природної води, про яку В. Болчера писав: «Як нам зрозумiти мову Шаубергера, якщо його праця належить майбутньому».

Вiн допитливо розглядав безпосередньо спостережуванi ним природнi факти, робив свої висновки iз пiзнаного у природи i не дуже зважував на загальноприйнятi думки чи судження наукового спiвтовариства. Вiн був пророком свого часу, результати яких вiн досяг в основному дякуючи спостереженню, iнтуїцiї, природному розуму, до цього часу вражає, а деякi його пристрої одержання енергiї до цього часу практично залишаються неповторними.

Згiдно до представлень В. Шаубергера вся планета Земля представляє собою єдиний живий органiзм, кров’ю якого є вода, а кровоносними судинами є сiтка малих i великих рiчок на її поверхнi.

Вiн стверджував, що органiзмами являються не лише люди, тварини i рослини, але i каменi. При цьому основна роль води – це перенесення енергiї, причому енергiї не стiльки фiзичної, теплової, механiчної, а скiльки животворної, живої, одухотвореної, що дає життя.

Вода – душа Землi

Ось лише деякi фрагменти вчення В. Шаубергера про воду: Зникнення води або трансформацiї речовин – це дуже серйозний попереджувальний знак, тому, що характер води також змiнюється в залежностi вiд її внут рiшнього складу, а разом з цим змiнюється характер всього життя, включаючи людство.

Псування всiх рослин веде до фiзичної i моральної дегенерацiї людства, це лише очевиднi наслiдки змiни фiзико-хiмiчного складу води i руйнування лiтосфери, яке вiдбувається в результатi глибинної дiяльностi людства на Землi.

Ми заперечуємо свою основну провину в якiснiй i кiлькiснiй деградацiї всiх живих органiзмiв, що є порушенням водного балансу Природи. За цiєю революцiєю слiдує моральний, ментальний i духовний колапс людства.

Люди зараз до кiнця не розумiють архитсерйознiсть ситуацiї. Захист нашого самозбереження залежить вiд нас, оскiльки дiячi науки i держави не рахуючись з небезпечною ситуацiєю iз життям живого, продовжують керуватись лише iнтересами невеликої кiлькостi олiгархiв, якi правлять свiтом, таким чином ведучи природу до знищення, як живої матерiї. В свiй час В.Шаурбергер написав послання нащадкам, в якому вiн показував, що значить для життя планети – вода, яка дiйсно є кров’ю живої планети Земля.

Послання нащадкам

«Майбутня людина повнiстю оволодiє матерiєю високоякiсної тонкої субстанцiї, взятої iз неї, вона стане головним слугою i, одночасно, господарем природи. Казковi врожаї забезпечать його чудовим харчуванням. Вона досягне майже абсолютної свободи в русi на сушi, i над водою i в повiтрi. Таким чином, сама по собi припиниться боротьба за iснування i, перш за все, вiйни за кориснi копалини i їжу. Настане благополуччя, яке неможливо собi представити. Медицина також пiддається серйозним змiнам. Дiйснiсть стане такою, якою її бачив Парцельс. Буде створена спецiальна речовина, яка знищить хворобу в її зародку. Люди не будуть знати хвороб i вiдповiдно стануть життєрадiсними. В їх розпорядженнi буде весь простiр вздовж i поперек i вiн служитиме людинi. Завдяки наявностi усiх видiв сировини у всiх областях розвитку. Із води виникло все. Вона унiверсальна сировина любої культури або фундамент будь-якого людського i духовного розвитку. Оволодiння таємницею води – це кiнець будь-якого виду спекуляцiї або розрахункам з їх наростами, до яких вiдноситься вiйна, ненависть, заздрiсть, нетерпимiсть i чвари в будь-якiй формi i виглядi. Повне дослiдження води означає, в справжньому розумiннi слова, кiнець монополiзму, кiнець панування i початку соцiалiзму через розвиток iндивiдуальностi в його досконалому виглядi. На шляху до «процесiв холодного окислення», експлуатацiя машин стане майже безкоштовною i лише тодi цiнних продуктiв харчування, сировини, палива, всього буде в достатку, зародком такої високоякiсної матерiї, чи концентрацiї вiд’ємних iонiв геосферного походження, являються атоми синтезу i пiдйомної сили. Вони можуть бути отриманi механiчним шляхом в будь-якiй кiлькостi i якостi iз бактерiофагових граничних атомiв(наносного) i що знаходиться в повiтрi i в водi з допомогою циклоїдального руху, просторової кривої (спiралi). Майже без затрат подiбно до того, як це робить в бурхливiй водi дже- рела форель з допомогою форми своїх плавникiв i тулуба, коли вона позволяє свiжiй джерельнiй водi з геосферним типом напруги, протiкати через плавники. Для володiння вiнцем творення, шлях вiльним стати головним слугою Господа i вiдповiдно керiвником грандiозного процесу еволюцiї. Можливо людинi нашого столiття дається єдиний шанс на шляху до вузького гребеню до вершини з ризиком зiрватись в недостижимi глибини, стати подiбному Богу. Хто володiє процесом перетворення, в руйнiвному значенi i здiйсненнi цього – ось той стає iнструментом i слугою диявола». В.Шаубергер

Вода i проблеми екологiї людини На жаль людина не прислухалась до цих пророцтв i продовжує нищити воду на Землi, а значить нищити все що дає нам Природа. По сутi, сьогоднi на Українi немає якiсної не забрудненої техногенно рiчної та озерної води, майже повисихали мiлкi рiчки Землi, суттєво забруднились всi важливi для людини великi рiчки i особливо рiка Днiпро. В свiй час набудували каскади гiдроелектростанцiй, результат такого спотворення природної течiї, саме енергiй води рiчки, змiнюючи, руйнуючи її природнi русла, ми заклали основнi руйнуючi прин- ципи в майбутнє довкiлля людини.

По сутi, всi проблеми, якi є сьогоднi в Українi, так званi цивiлiзацiйнi, пов’язанi з вiдношенням людини до води.

Колискою життя i еволюцiї є вода. Суша омивається i пiдтримується хвилями океану. Дитина, що має родитися оберiгається в амнiотичному морi, яке мати носить пiд своїм серцем. Ембрiон визрiває у водi, живиться i оберiгається нею, адже вода гасить самi важкi потрясiння. Потiм, коли плiд залишає захищенiсть навколоплiдних вод i появляється на свiт i знову оточує невидимий океан. Вiн також складається iз води – вологи, розчиненої в повiтрi. Але варто цiй волозi випаруватись, як в горлi починає боляче першити, а наша шкiра вiдчутно свербiти.

Ми навiть не усвiдомлюємо, що вдень i вночi, ми як риби, оточенi морем води. Вода i повiтря з’єднаються в животворнiй силi, вони в неперервному русi i змiнi. Інодi кисень з’єднається з водою, щоб подарувати їй прану, дихання Бога, в той час як вода на час випаровується в повiтря, щоб нам очиститися. Таким чином, спiвпрацюючий елемент повiтря i елемент води слугують життi природи.

В окультному вченi – чотири елементи вiдповiдають чотирьом нижнiм тiлам людини: земля - матерiальному, фiзичному тiлу; вода – емоцiйному тiлу (почуття); повiтря – метальному тiлу (думки); вогонь – ефiрному тiлу, яке охоплює фiзичне тiло, як його друга шкiра i постачає енергiю («вогонь життя»).

Так само в духовностi використовуються чотири нижнiх тiла людини, в якостi гармонiчно вирiвняних i спiвналаштованих iнструментiв, якщо ми хочемо проявити досконально виражену свiдомiсть Христа, також досконало повиннi взаємодiяти чотири елементи, щоб життя могло еволюцiювати на нашiй планетi.

Кожна людина через свiй гiркий досвiд пiзнає, або вiдчуває, яку iз цих чотирьох стихiй важливо пiдпорядковувати собi. Здається, що завжди це почуття, бо саме через них людина потрапляє впросак, попадає в великi проблеми, навiть бiду.

Причина цього лежить у властивостях емоцiйного тiла, самого бiльшого iз чотирьох нижнiх тiл людини. Через свою непомiрну величину воно може легко включати останнi три тiла у вир своїх почуттiв.

Так як почуття пов’язаннi з елементом води їх ще називають «водночутливими». Вони живуть особливо iнтенсивно на цiй площинi почуттiв, тому з ними можна особливо легко спiлкуватись через серце.

Це вiдповiдає також закону вiдповiдностi, по якому емоцiйне тiло є найбильщим iз наших «iнструментiв», так як пов’язана з ним вода є найважливiшою складовою частиною нашого фiзичного тiла. Якщо це усвiдомити, що оточуюча нас волога повiтря – це також вода, то зрозумiло, який величезний вплив мають нашi почуття, наше фiзичне здоров’я.

Якiсть матерi нашого астрального (емоцiйного) тiла визначає якiсть води в фiзичному тiлi. Нашi почуття записують iнформацiю безпосередньо в живих клiтинах, в нашiй кровi i соках нашого органiзму. Почуття впливають на всi важливi функцiї органiзму, адже 99 вiдсоткiв всiх процесiв обмiну речовин пов’язанi з водою.

Цi ж представлення проповiдує, в першу чергу, православна церква, лише дещо iншими словами, коли мова йде про бачення ролi води глобально в життi всього живого на землi, в життi самої людини. Нiхто так не обожнює воду як православ’я, особливо коли мова йде про хрещення чи про освячення водою. Пiд цим розумiється мiстичне хрещення душi. Що символiзує хрещення в церквi, оскiльки елемент води ототожнює не лише очищену воду, але й душу. В Бiблiї, як i в iнших мiстичних откровенiях, вода означає завжди «Phyche», душу людини. Води душi, якi спокiйнi и тихi, вiдображаючи небо, або можуть бути глибоко схвильованими, не здатними при цьому вiдображати небо, повиннi пiдпорядкуватися контролю Творця, щоб стати смиренними. Перш, нiж душа стає на шлях посвяти, во- на повинна через Христа, всерединi себе, досягнути спокою i дисциплiни, щоб потiм завжди вiдображати iстину картину вищих морiв. Якщо людина отримала освячення елементом води, то вона в станi служити так, як вода слугує життю.

Вода спiвпрацює не лише з повiтрям, але й iз стихiєю вогню. Це приводить до просто гiгантського кругообiгу води, що зв’язується iз еволюцiєю людини. Стихiя води нагрiває воду випромiнюванням Сонця до тих пiр, поки його енергiї не буде достатньо для розпаду скупчення молекул, щоб окремi молекули змогли звiльнитись в повiтря, тобто випаруватись. Якщо перенести на людей, то це означає, що людина звiльнюється вiд своєї групової свiдомостi i починається процес iндивiдуалiзацiї, тобто я це я, а ти, це ти.

В хмарi окремi молекули знову збираються в каплi i починається конденсацiя.

У людини це та точка, коли вона усвiдомлює iснування дещо бiльше, нiж його турботи. І вiн поєднується з новою групою людей в сумiсному служiннi бiльш високiй цiлi. Це власне можна назвати шляхом посвяти.

Кругообiг води закiнчується, коли каплi води вiдриваються вiд хмари i знову випадають на землю дощем, щоб оживити її. Цим останнiм кроком людина поступово вiдривається вiд своєї групи, щоб потiм вийти i служити людству. Лише така вiддача на благо цiлого робить iз нього справжнього «Водолiя», який зможе запропонувати iншим людям освiжаюче питво iз своєї духовної чашi. Не випадково передбачуваний «Золотий Вiк Вiри» називається «Вiком Водолiю».

Важливим у цьому є вiддача. Це є власне досконала характеристика сутностi води. Вона уособлює в собi найчистiшу форму щедростi.

Вода вiддає нам себе цiлком, ми можемо використати її i випити. Вода дарує нашiй планетi життя, нiчого не чекаючи взамiн, хiба що любити її нам. Вода вчить нас, можливо, самому трудному уроцi нашого життя: звiльнитися i допустити до себе Бога, адже вода не залишається, вона тече постiйно.

Власне, вода є намiсником Творця на Землi.