Березень (Березіль, березоль, берузоль, веселик, черпень, капельник, зимобор, сочень, соковик, марець)

Весна – то батько й мати, що посієш, те й будеш мати.

Пізня весна віщує гарне літо.

Багато березового соку – літо буде дощове.

Від березневих дощів земля квітне.

Червоний місяць у березні ознака того, що незабаром похолодає, але ненадовго.

Березневе посилення вітру віщує потепління та дощ.

Коли в березні на видолинках лежить сніг – добре уродиться садовина та городина. Навесні, коли починає співати вівсянка, це є ознакою того, що скоро потепліє. Тому 1 березня пекли пироги із вівсяного борошна, аби швидше прийшло тепло.

Багато березового соку – літо буде дощове.

Від березневих дощів земля квітне.

Любка осіння

Своєрідна українська орхідея. Коренева система складається з двох бульбочок, одна з яких сьогорічна – біла, а друга – минулорічна – бура. Біла оберігає від усяких  негараздів, лікує від болячок (коли навхрест провести по них бульбою) а варто бурою торкнутися свого ворога як він захворіє. Здавна коріння любки використовували як оберіг. Її носили при собі козаки. Вірили, що кожен характерник мусить мати при собі обидві бульбочки любки осінньої, аби легко розправлятися з ворогами та мати можливість за потреби зцілити себе.

Побачив граків – зиму проводжай, весну зустрічай.

Коли на річках скресав лід і чачки вільно почувалися на воді, то дівчата ходили кликати гоголя. Ранком, йдучи по воду, вони пдходили до очерету і приказували:

Ой, виплинь, виплинь, гоголю,
Винеси літо з собою,
Винеси літо, літечко,
Зеленеє житечко,
Хрещатенький барвіночок,
Запашний васильочок!

Коли після цих слів з очерету гоголь таки випливав, це всвідчило, що задумане дівчиною (як правило, близьке заміжжя) збудеться і, крім того, швидко потепліє

Леля – бога весни, кохання, продовження роду.

Хмари плинуть швидко та високо – до гарної погоди

Цього дня прилітають лелеки. 

Лелеки

Пелазги та древні вірмени вважали лелеку своїм тотемом.

Лелеки у словянській традиції Пов’язані із Лелем – божеством весни та дітонародження. Мабуть тому і в наш часто дорослі часто, пояснюючи дітям їх появу, говорять «Приніс лелека». Подібна інтерпретація образу лелеки була і в древніх греків, оскільки він там був присвячений Гері – покровительці немовлят та годуючих матерів, а німецька його назва перекладається як «колодязь дітей», що теж свідчить про зв'язок лелеки і дітей. Коли вперше побачиш в небі зграю, потрібно привітати їх, називаючи веселиками, тоді цілий рік будеш веселитися. ДО них також зверталися із проханням про продовження роду:  «Бузьку, бузьку, принеси Маруську!» , відомі також замовляння до бузьків, аби не боліла спина протягом весняно-літніх робіт на полі та в городі.

Багато соку тече з беріз – літо буде дощовим.

Ще у до українські часи на значній території східної Європи були відомими повір’я про змія, що міг перекидатися на гарного чоловіка і вступав у близькі стосунки із жінками та дівчатами. Його називали Огненним змієм, Южем, Перелесником. Іноді він просто знайомився з жінкою-жертвою, іноді обертався на гарну коштовну річ, яку нещасна знаходила на дорозі. Після того, як жінка брала ту річ (часто перстень, стрічку чи пояс), вночі до неї приїжджав неймовірної вроди чоловік і схиляв її до інтимних стосунків. Як правило, жертва не могла довго чинити опір. Незабаром вона починала чахнути, спадати з лиця і хворіти, а через певний час – вмирала. В деяких випадках Перелесник приймав подобу померлого або вже давно відсутнього чоловіка чи коханого. Називали Перелесника Огненним змієм, тому, що над хатою, до якої він вчащав, бачили комету, тобто змія з вогняним хвостом. Існували певні способи прогнати Перелесника.

У дуже багатьох народів світу поширені віруван в місця, які мають позитивний або негативний вплив на Людину і тварин. Так ще М. Гоголь присвячує одне із своїх оповідань  рецепції такого місця у свідомості простих селян. В народі розповідають про полишені людьми хати, де тепер мешкає нечиста сила і тому їх краще сторонитися, особливо після закінченнясвітлового дня, про забуті цвинтарі, де  душіпокійних витають навіть удень, лякають перехожих, або просять за них молитися, про «закляті» роздоріжжя, на яких раз-у-раз трапляються аварії, і причину цих аварій пояснити ніхто не може.

Гадючник

Вірили, що ця рослина має здатність підкреслювати дівочу вроджу, розкривати її в усій красі. Тому дівчата на свята старалися мати гадючник при собі, аби полонити серце коханого. Вірили, що запах рослини діє на протилежну стать як сильний афродизіак і його силі неможливо противитися.  Також запах гадючника сприяє народженню гарних, здорових та слухняних дітей.