Грудень (студень, хмурень, стужайло, студеник)

Грудень без снігу – літо без хліба.

Грудень холодний і зі снігом – буде врожай на хліб.

Сухий грудень – літо буде теплим

Коли в грудні великий іній, кучугури снігу, земля глибоко промерзла, то це свідчить про великий урожай наступного літа.

В українців до сьогодні сильна віра у «полазника» – людину, яка першою ввійде до хати на Введення, Різдво чи Новий рік. Так от, у старі часи роль показника могла виконувати коза або вівця, яку вводили до хати і годували. Мабуть це мало символізувати тепло і ситість, бо обидві із зазначених тварин давали вовну і молоко, тому їх введення до хати було своєрідним магічним обрядом, покликаний забезпечити достаток для родини, яка в ній жила.

Колись наші предки рахували початком нового року не зиму, а весну, про щоє багато свідченьу календарно-обрядовому фольклорі зимового циклу. І те, що образ кози ніби раптово виринає у веснянках та гаївках, зовсім не випадковість – коза як тотем мусила своєю присутністю поблагословити початок аграрно-трудового року, закликати тепло і весну.

Миша виступала своєрідною «караючою інстанцією» та охоронцем вагітних жінок: якщо вагітній відмовити у чому-небуть, то миші погризуть одяг. Можливо у цьому є відголоски того, що Миша – істота все-таки хтонічна, а вагітна жінка чітко не належала до світу живих, бо мала в собі, за уявленнями наших предків те, що належить іншим світам, можливо, навіть, до проведення певних очисних та ініціальних обрядів, навіть нижчому світу, і Миша, таким чином, захищала інтереси «свого».  В  казках миша часто стає помічницею та порадницею молодих дівчат, які потрапили у скрутну ситуацію. Коли дівчина погодує мишку, лагідно з нею обійдеться,то отримує в подяку пораду, яка пізніше рятує її життя, сприяє збагаченню чи вдалому одруженню.

Непочата вода

Непочату воду потрібно набрати вранці раніше за усіх (іноді із трьох криниць) і дорогою ні до кого не промовити ані слова, інакше вода втратить усі цілющі якості. Непочата вода використовуюється у багатьох магічних діях українців, для купання хворих, немовлят та для приготування відварів із трав.