Хто така Снігуронька?

Хто такаюна супутниця Діда Мороза – Снігуронька? Теорій щодо родоводу Снігуроньки – кілька. 

Але основна "народна" теорія представлена у п'єсі Олександра Островського та опері Миколи Римського-Корсакова Снігуронька – дочка Діда Мороза та Весни. 

В Радянському Союзі, де в 1937 році зробили Снігуроньку та Діда Мороза офіційними символами свята – наша героїня просто онука Діда Мороза. А про її батьків ніколи не повідомляли. 

У міфології давніх слов’ян існувала богиня Морена або Мара, яка одночасно символізувала потойбіччя, ніч та зміну сезонів.

Ім’я богині походило від слова "мор" – тобто смерть, холод та морок. 

За легендою, коли Мара ковтала сонце, наступала зима. Тому люди весною спалювали або топили опудало Мари. 

Також було повір'я про те, що в ніч на Івана Купала Мара очищає людські душі від гріха.

Коли з'явилася народна казка про Снігуроньку – невідомо. Вперше вона була опублікована фольклористом Михайлом Максимовичем в 1840 у альманасі "Киянин". 

За сюжетом казки, бездітні дід та баба ліплять собі зі снігу дочку. На ранок вона оживає та залишається жити з літніми батьками: шанує їх та допомагає по господарству. 

Але коли настає весна, Снігуронька починає сумувати. Одного разу вона погодилася піти погуляти з дівчатами влітку, ймовірно, на день Івана Купала. Молодь почала стрибати через багаття, запросили і Снігуроньку, яка також стрибнула, розтанула та перетворилася на хмаринку.

Стверджувати, що Мара була прообразом Снігуроньки, важко, але обидві були, так би мовити, "сезонними", і обидві гинули весною від вогню.