Метафізика Карпат

Гори димлять, бо пора прокидатись,

Коло Свароже вже скоро в Зеніті!

Знати пора вже, хто Батько, хто Мати,
Отже, і знати, чиї наші діти.

Ні ж бо, не ми! Бо, засліплені часом,
Мури кладемо у власних оселях.
Нам багряницями очі зав’язано
І плащівницями ложе нам стелять.
Поїть нектаром біблійна отрута
На попелищі Всесвітніх Законів,
Вільний народ, одягнувши в покуту,
«Рай» обіцяє в безглуздих канонах.
Раб! І невіглас! – це твоя обитель!
Ну ж бо, молися, чолом бий поклони!
Син іудейський – це твій повелитель!
«Страждущий» духом – святий «у законі»…
Сонечко миле, рідненький мій Світе!
Ні ж бо! Не так народилась Вкраїна!
Коло Свароже вже лине по Світу!
Гори димлять…
Народилась Людина!.