Про літочислення

Як ми знаємо, Всесвіт живе за своїми власними Законами, а людство створює свої мірки, за якими може вимірювати час і простір так, щоб було всім зрозуміло, про який саме момент історії йдеться.

В ході історичного процесу, а також у тих чи інших етнокультурних регіонах світу ці мірки час від часу змінюються – це закономірно. І відбувається це в зв'язку з розвитком астрономічних знань, зміною офіційних релігій, або з вступом на престол тих чи інших імператорів та ін. Отож, не зважаючи на всі ці зміни, основними космічними мірилами все ж таки досі залишаються саме астрономічні одиниці, сонячні й місячні фази, які людина може спостерігати візуально.

Але трохи історії. Дата «створення світу» вперше була придумана («вирахувана») юдеями, і досі вона є офіційною для держави Ізраїль. Так, нині в Ізраїлі всього 5782 рік від «створення світу». І хоч ми розуміємо, що наш Світ створено мільярди років тому, це не заважає релігійним юдеям мати своє особливе літочислення.

При цьому цікаво звернути увагу на те, що громадяни Римської імперії мали своє власне уявлення про те ж саме «сотворення світу», яке також було обчислене математичним шляхом, але це нині було б 7530 літо. Тобто за підрахунками римських учених, сотворення відбулось у 5508 р. до н.е. (отже, 5508+2022 = 7530).

Варто нагадати, що в історії Римської імперії було багато різних літочислень: від дати заснування Риму (754 р. до н. е.), від імператора Діоклетіана (284 р. н. е.) та ін. Крім того, була й величезна різноманітність початків року: у березні, у вересні, у січні. Крім того, були ще 15-річні періоди «індикти», які отримували свої порядкові номери, а в кожному індикті були порядкові номери років (це досі ускладнює історикам ідентифікацію дат тих чи інших подій). Тим більше, що в 312 році н.е. було встановлено початки відліку індиктів не з 1 березня, а з 1 вересня. Церковні календарі, як бачимо, все більше заплутували суспільство.

Найбільш відомим нині є юліанський календар, впроваджений імператором Гаєм Юлієм Цезарем у 46 році до н.е. При імператорі Юстиніані впровадили й літочислення від «створення світу». Ця ера отримала назву «константинопольської» або «візантійської». Відомо також, що через неточності в обрахунках християнських свят на багато століть наперед (Діонісій Малий), календар потребував корекції. Бо саме через похибки астрономічних вимірів за кожні 128 років набігає один день. Так у 1582 році астрономи доповіли папі Григорію ХІІІ, що весняне рівнодення вже змістилося на 10 днів і визначення дати Пасхи не відповідає астрономічному часу. Папа римський наказав зробити реформу календаря, вилучивши з нього зайві 10 днів. Отже після 4 жовтня 1582 року настало не 5, а 15 жовтня. Відтоді всі західні церкви прийняли григоріанське літочислення, а східні («православні») не визнали цієї реформи, заявивши: «краще нам розійтися з Сонцем, ніж зійтися з папою римським». Нині ця розбіжність між астрономічним станом космосу і церковно-ортодоксальним календарем вже збільшилася на 13 днів. Отже перенесення святкування християнських свят на державному рівні цілком виправдане.

Не буду тут докладно торкатися дати народження Ісуса, бо вона також може шокувати деяких набожних християн, але мушу сказати, що давно визнано навіть високими церковними ієрархами, що Ісус народився раніше «різдва христового» – це по-перше, а по-друге, як свідчили ще сучасники, його народження припало на 18 листопада, коли саме й можливий був похід Йосипа з вагітною Марією на перепис населення Юдеї (Климент Александрійський)...

Цей наш екскурс в історію був необхідний, щоб пояснити Вам, Друзі, основи нашого відродженого календаря «Коло Свароже». Насамперед, ми не сприймаємо поняття сотворення світу, бо ніхто ніколи не дізнається, коли саме він був створений, а може він і не мав того уявного початку, а твориться вічно (думка Г.Сковороди). Тому нами прийняте літописне літочислення Русі як УМОВНЕ для загального розуміння всіма рідновірами. Суто випадково це число років збіглося з початками Трипільської цивілізації на землях України, тому ми його назвали «літочисленням від Трипілля». Наше Новоліття настає в день появи першого весняного молодика, це доведено українськими астрономами (І. Климишин і його наукова школа). В цьому році Новоліття настане 3 березня. Перенесення царем Петром І нового року на 1 січня у 1700 році, також не є власне московитським винаходом, бо як я вже сказала, таку традицію було започатковано ще в Римській імперії.

Тепер про наше ставлення до цих календарів. Ми чітко розрізняємо релігійний календар Об'єднання Рідновірів України «Коло Свароже», за яким вшановуємо наших Рідних Богів, і загальний громадянський календар, за яким нині живе більша частина країн у світі, в тому числі й наша держава Україна. Тому це громадянське Новоріччя ми називаємо «офіційним новим роком», і не вбачаємо нічого лихого в тому, що Ви вітаєте своїх рідних чи друзів з цим громадянським святом. Така наша позиція має на меті сприяти єдності Українського суспільства, яке, як ми розуміємо, складається з людей різних віросповідань і національностей. При цьому ми принципово зазначаємо, що кожна нація в своїй етнічній основі має спиратися на власну національну віру – тільки так діє національне самозбереження.