Рожаничне свято на Видубичах

Зачин: Слава Роду і Рожаницям! —
Навіки слава!

Виплітання вінка для хліба

/протягом всього обряду молода жінко три має хлібину на рушнику/

Перед кострищем

Спільна молитва з Волхвинею:

- Молімось Богам,
щоб мали ми чисті душі і тіла наші
і щоб мали ми Життя
з Праотцями нашими,
в Богах зливаючись в єдину Правду —
так оце єсть ми — Дажбожі внуки!

Священне Багаття

Жрець запалює Вогнище. Волхвиня мо­литься, поки займаться Вогонь:

Хвалимо Сварога —
Діда Божого, який тому
Роду Божеському є началом
і всенькому Роду — криниця вічна,
яка витікає влітку од джерела свого
і взимку ніколи не замерзає.
А тієї Води Живущої п'ючи,
живемо, допоки не прийдемо,
як і все, до Нього, і
прибудемо до Лук його Райських!
- Славимо Вогнебога Симаргла,
що споживає дерево і солому
і вогнехурделицю розвіває
вранці, вдень і ввечері.
І йому вдячні за соутворені
борошна і питія, що є їжею,
яку зберігаємо у попелі.
А вогонь роздмухаємо,
щоб горіло!

Всі співоють, ідучи навколо Вогню:

"Гори, гори ясно, щоби не погасло!"

Жертва для Всіх Богів

Волхвиня, тримаючи ріг з Медом:

Це є жертва наша мед-сура
на дев'ятисилі й шавлії удіяна
і на сонці ставлена на три дні,
а потім крізь вовну ціджена.
І вона буде наша жертва Богам Права,
які є наші Праотці,
бо це ми походимо від Дажбога
і стали славними, славлячи Богів!

Виливає мед-суру на Вогонь:

— Прийміть, Боги!

(Вогонь спалохує яскравіше)

Волхвиня, тримаючи малий хліб на спеціальній лопатці для пожертв:

- Палимо Вогонь сильний
і кладемо до нього дарунок,
так, щоб Вогонь був до Сварги!
Так, щоб тріщав він в Огні,
й ділився надвоє й натроє...
Бо то є знак від Богів,
що любиться тая жертва їм,
і хочуть її!

Потім кладе малий хліб у Вогонь:

— Прийміть, Боги!

Слава Богам

(спільна молитва)

— Дажбожі Внуки ми —
Улюбленці Богів!
І Боги свої десниці
Тримають на ралах наших.
Заспіваймо славу Суражію,
І так мислимо до вечері,
І п'ятикратно славимо Богів!!

Слава Велика

(спільний спів, текст стор. 2)

Рожаничні молитви Волхвині:

— Усяк Рід мав Чурів і Пращурів,
які померли перед віками, —
тим Богам почитання маємо дати,
і од них радощі маємо!
Спом'янемо про те,
як наші Отцове
сьогодні у Сварзі синій
дивляться на нас
І краще усміхнутися до них,
бо ми — з Отцями нашими —
не самотні ми
І мислимо про поміч Перунову,
І те бачимо,
що скаче Вісник у Сварзі
на коні білому,
і той здвигнув меча до Небес
і розторг облаки і громи,
і потекла Вода Жива на нас!
А ми пиймо її,
бо вона від Сварога
до нас Життям тече,
і пиймо її як джерело
Життя Божеського на Землі!

Видибай, Боже!

Якщо обряд проводиться саме на Видубичах, де видибав повержений в 988 р. кн. Воло­димиром кумир Перунп, жрець чигає ще й Перунові молитви. Потім усі спільно трик­ратно проголошують: Видибай, Боже!

Урочиста хода до берега

(ряд людей на чолі з Волхвинею несуть на рушнику хліб, прикрашений вінкам з барвінку, калини і квітів)

На березі Видубецького озера

Молитви Волхвині:

—Всякий день
звертаємо погляд свій
на Богів, які є Світ, що його звемо:
Перун, Дажбог, Хоре, Яр
та іншими іменами.
Це — Роду і Рожаниць імена, —
до серця ввійдуть
і захистять нас од ворогів.

(Волхвиня тримає на рушничку макітер­ку з вівсяним борошном. Всі жінки по- черзі беруть пучку борошна й посипа­ють на воду)

— Рожаниця-Мати
Роду нашого українського!
Жертву Тобі правим —
хліби та овсяне борошно,
і так співаємо
Славу і велич Твою.
Славимо Дажбога, і буде він,
наш покровитель, заступником
од Коляди до Коляди.

(жінки опускають на воду уквітчаний вінком хліб, бублики)

Волхвиня:

— Прийміть, Рожаниці, пожертву нашу!

... Коли хліб поплив — жертво прий­нята Богинями-Рожаницями:

—Слава Роду і Рожаницям!
- Навіки Слава!

Слава Отцям і Матерям

(Спільна молитва)

— Слава Отцям нашим і
Матерям,
що вчили нас про Богів наших
і вели нас за руку
по Стежці Права.
Так ідемо, і не будемо
лише хлібожерцями,
але будьмо слов'яни-руси,
які Богам славу співають;
і тому названі Слав'янами

Славень "Відбудуймо!"

Волхвиня проголошує:

— Так співаємо СЛАВУ Богам!
І живемо милістю Богів,
Допоки й життя!

Спільний спів:

Відбудуймо жертовники наші
В праці розуму, рук і долонь.
Трунок з медом налиймо у чаші,
Запаливши Священний Вогонь.

Воздамо всім Богам возливання,
Нашим рідним і вічним Богам.
Хай не згаснуть шляхетні бажання
Відродити зруйнований храм.

Обертається Коло Свароже
Від минулих в майбутні роки, —
Опромінює світло Дажбоже
Нашу Землю крізь довгі віки.

Відбудуймо жертовники наші
Час невпинно тече мимо скронь,
Вип'єм, браття, із спільної чаші.
Хай палає Священний Вогонь!

Свято відбулося 9 вересня 2000 р. Всі молитви взято з Велесової Книги.

Сла­вень: слова Яруна, музика Вогнедара.

Після обряду звичайно відбувається Рожанична трапеза.

Джерело: журнал "Сварог", №11-12, 2001