Совдепівська лженаука не могла апріорі визнати Санскрит, бо тоді треба було б писати, що основою для створення цієї священної мови стала мова праукраїнська.

Виховані комуністичним , інтернаціонально-шовіністичним режимом сучасні науковці також не всі усвідомили велич і могутність цього явища. Але цілий ряд українських науковців, таки почали глибоко вивчати це питання. Сподіваємось, що нарешті і в Україні буде створений інститут по вивченню Санскриту, це значно корисніше і цікавіше, ніж вивчати іврит, чи московський узкоязичний суржик. Пропонуємо ознайомитись з книгами українських вчених .Ці книги унікальні , Ви відчуєте, як заспіває Ваша українська душа, торкнувшись до глибинної, правічної таємниці нашої святої Української Мови! Щоб ввійти в стан натхнення, як преамбулу, пропонуємо на тему Санскриту дві поезії: Василя Кобилюха і Богдана-Ігоря Антонича.

 

Василь Кобилюх.

Читачеві про санскрит.

Прошу Тебе, послухай неймовірний крик,

 

Що так луна з глибин віків у моїм серці.

Ти чуєш? То рида прадавній наш САНСКРИТ.

Він б’є у дзвін, щоб для українців не померти.

Він б’є на сполох, надвечір’я заслоня,

Щоб не заснути в наркотичній летаргії,

 

У кожну мить він ошуканців відганя

Від українців, щоби держать їх при надії.

Бо в тім САНСКРИТІ кожне слово, мов дитя,

Шукає материнські очі України,

Щоб не блукало в джунглях забуття,

Нехай же рідна ненька це дитя зустріне.

Колись цю мову Предки нарекли САНСКРИТ,

Дали народам, як дарунок благородний.

Тож вивчи й збережи, впиши у манускрипт

І дай же Україні, як пенат Господній!

Бо в українській мові – Божий Заповіт,

Розумна Таємниця злагоди у світі.

У слові тім був Бог, коли прийшло на світ.

А знань в тій мові, наче в Божім Заповіті.

Так ось чому САНСКРИТ закрили під замок,

Щоб Україна ймення свого не впізнала,

Що українці – не народ, нічийний острівок,

Котрий сусіди хитро й підло розкрадали.

Та жоден кат ще не створив той вічний страх,

Щоб знищити життя прадавньої Вкраїни!

Вона живе і на землі, й на небесах,

І ще рятує світ від чорної руїни!

Богдан-Ігор Антонич, 1934р.

МІФ

Неначе в книгах праарійських

Підкова, човен і стріла.

В діброві сяє срібне військо,

Шумлять САНСКРИТСЬКІЇ СЛОВА.

Русяві і стрункочолі йдуть племенаІ

їхні друзі – кінь та корабель.

Горять на небі ясних зір знамена,

Мов Cвастика окрилених шабель!

В Європі відкрили Санскрит лише в 1762 році. А в 1880 році поляк М. Красуцький довів, що мова Санскриту праукраїнського походження. Її завезли в Індію переселенці з Праукраїни ще в V–IV тисячоліттях до н. е. В Англії працюють чотири дослідних інститути з вивчення Санскриту і дивуються, що Україна мовчить… Книги знадобиться кожному, а найбільше українським мовознавцям, історикам, археологам і студентам – майбутнім інтеліґентам і борцям.

Теги:
Джерело: https://sribnovit.com/kultura/%d1%88%d1%83%d0%bc%d0%bb%d1%8f%d1%82%d1%8c-%d1%81%d0%b0%d0%bd%d1%81%d0%ba%d1%80%d0%b8%d1%82%d1%81%d1%8c%d0%ba%d1%96%d1%97-%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%b0/

Медіа