Свято Велеса

Свято Велеса (Сивий Яр) - Вся природа в крижаному сні. І тільки одинокий Велес, награючи в свою чарівну сопілочку, ходить по містах і селах, не даючи засумувати людям. Гнівається Мара-зима на Велеса, напускаючи на нього лютий мороз, а на худобу «коров'ячу смерть», але здолати, не може.

11 лютого Свято, присвячене Велесу Сивому Яру (Велесу Зимовому). Про цю пору Велес «збиває ріг Зимі», в селах святкують свято (бо Велес не тільки Бог Мудрості, але ще й Бог худоби- Владика усякого живота), роблять обереги на худобу і двір, просять у Велеса заступництва та захисту, а худобі да добру всякому - приплоду. Пророчі Волхви, натхненні бояни, буйні скоморохи шанують Велеса - Премудрого Бога, свого Всевишнього Покровителя - особливо: волхвуванням та проріканнями, оспівуваннями та славленнями.Велес є Богом мудрості та багатства, опікуном свійської рогатої худоби.

Він прояв Рода Всевишнього у світі Нави, цар і хранитель потойбіччя, володар Темних Богів. Велес є сонцем Іншого Світу, його проявом є розпечене ядро Землі-Матері, Сонце темної Нави. Він приносить Відаючим мудрість, Витязям – знання, Вісям (Господарям) – статки земні, а невідаючим – кари. З прадавніх часів наприкінці лютого Слов’яни вшановували свого могутнього Бога Велеса. За астрономічним календарем на цей день припадає початок місяця Зимобор – того, що «зиму поборює». Велес – покровитель варни Відаючих, які через свого Отця отримують здатність пізнавати світ Прави, Яви та Нави. Він вчитель ворожби та чарівництва, таємний і многомудрий Бог Слов’ян.

Митрополит Іларіон пише про Велеса:

«Одним з важніших Богів був у нас і Бог Велес, "скотій Бог", цебто Бог достатку, як пояснює його наш Початковий Літопис. Спочатку він, як і інші Боги, був сонячним Богом, але пізніше набрав собі іншого значення. Слово "скот" в давнину визначало взагалі багатство, гроші при міновій торгівлі, тому Велес – це Бог багатства і всякого достатку, торгівлі, опікун купців, ніби лат. Меркурій. Він, за твердженням мітологів, був не тільки охоронцем черід на землі, але пастухом і небесних стад, цебто хмар, і цим пов'язувався з Перуном.

Важливість цього божества бачимо з того, що князь і дружина клянуться Перуном і Велесом по договорах з греками, з 907-го року починаючи, і він часто пояснюється "скотій Бог". У Літопису панує форма Волос, але в інших пам'ятках знаходимо й Велес. В "Слові о полку Ігоревім" XII в. поет і співець Боян зветься Велесовим онуком: "Віщій Бояне, Велесів внуче", а це показує, що Велес був і Богом І поезії й музики, взагалі Богом культури й мистецтва…

В Християнських часах Велеса заступив Св. Власій, що святкується 11 лютого. Заступив не тільки через фонетичну співзвучність, але й через нахили свого життя, бо з його життєпису знаємо, що Св. Власій був добрим пастухом, чому й замінив попереднього пастуха Велеса, і став покровителем черід (стад). У Новгороді на місці, де стояв ідол бога Велеса, пізніше була побудована Церква св. Власія, покровителя скота».