До етимології слова "рай"

У більшості язичницьких традицій рай — це обгороджений сад, острів-сад або зелений острів. Про Рай (Вирай, Ірій) маємо згадку в нашім старім письменстві вже в ХІ ст. Володимир Мономах у своїм «Поученію» говорить:

"И сему ся подевуемы, како птыца небезныя изъ ирья идутъ, и первъя наши руци и не ставятся на одиной земли, но и сильныя и худыя по всемъ землямъ, божимъ повелъниемъ да наполнятся лъсы и поля".

За віруваннями українців Рай лежить за морем, або посеред моря на острові. Сюди приходить Сонце, відбувши свою денну подорож. Тут царює вічне літо, цвіте вічна зелень, сюди ховається зимою все життя природи і прилітають птиці. Тут переховується насіння, приношене на землю. Тут перебувають душі предків і душі людей, ще ненароджених.

В давніх Русів, коли небіжчика спалювали на ритуальному вогнищі, гадали, що його душа з вогнем і димом відлітає на небо й там потрапляє до раю. На запитання здивованого чужинця, незвиклого до такого видовища, навіщо вони так роблять, йому відповіли:

"Ви, араби, нерозумний народ — найдорожчу і найшанованішу людину кидаєте в землю, де її їсть звір і точить черва. А ми її спалюємо, щоб вона одразу опинилася в раю" (зі свідчення арабського письменника Ібн-Фадлана про похорон багатого руса; 922 р.).

ЕТИМОЛОГІЯ

Походить від праслов. (дв-рус., ст.-слав.) Раї, звідси українське Вирай (Урай, Ірай). Швидше за все, запозичене. з др.-ір., пор. Авести. rāу — ч. "багатство, щастя", др.-інд. rāу-, rās м., ж. "Стан, скарб, багатство", rayíṣ "Дар, володіння", які споріднені лат. rēs "Справа, майно", др.-інд. rāti "Дає, дарує". Ендзелін порівнює це слово з латишським: rãt, rãju "корчувати, очищати".

Звідси Рай — це місце щасливе місце, місце очищення, місце дарів і багатств.

Етимолог О. Н. Трубачов, запропонував пов'язати рай разом з такими слов'янськими словами, як рій і річка, з індоєвропейським коренем *reu-, що означає "текти". Трубачов писав, що ця назва пов'язана з "проточною водою, яка очевидно, утворювала перешкоду, відділяючи "рай" від світу живих, за стародавніми уявленнями". Це ж стосується і етимології праслов’янського слова "irijь" — "водоймище", "море" від індоєвроп. "iur".

Рай у слов'янських мовах:

Білоруською — Рай
Болгарською — Рай
Польською — Raj
Сербською — Рај, лат. Raj
Словацькою — Raj
Словенською — Raj
Чеською — Ráj
Хорватською — Raj

Висновок: слово слов'янського походження і не має нічого спільного як з семітським походженням, так і з використанням в міфології семітів і греків, в яких Рай — це גן עדן м. Gan éden, те ж саме в грецькій — Пαράδεισος (Parádeisos).

М. Фасмер з коментарями О. Н. Трубачова;
Символы; знаки; эмблемы: Энциклопедия / авт.-сост. В.Э. Багдасарян; И.Б. Орлов; В.Л. Телицын
Володимир Гнатюк. Нарис української міфології.— Наукове видання. Інститут народознавства НАН України. Львів. 2000 с.-264
«Повчання Володимира Мономаха своїм дітям» ― пам'ятка давньоукраїнської літератури кінця ХІ ― початку ХІІ ст.
Н.Сумцов, Культурные переживания, с.163
А.Котляревський, О погребальних обрядах, с.198
Пор.: Н.Сумцов, Культурные переживания, с.163