Мова – зброя, але не ганебна!

У страшний час війни ми… деградуємо! Ми активно переймаємо ворожі слова, та ще й ганебні! І вже навіть не соромимось! А «посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю, посієш вітер – пожнеш бурю!».

Із чиїх тільки вуст не звучать у ці дні матюки! Телеканали уже навіть не запікують (не пікають, не приглушують) ці ганебні слова! У кого ми перетворюємось? Із ким уподібнились?!. А з нашим ворогом! Мало того, нецензурщина – це ще й негативна енергія, яку кожен із нас поширює, замість того, щоб нести позитив! Тим самим ми (ви, ті, хто користується матюками!) ще й засвідчуєте своє збіднене мовлення, свою деградацію! І жодних виправдань немає і не може бути! Ааа, ви ТАК розслаблюєте нерви? І що, допомагає?.. А чому не українськими відповідними словами? Не знаєте? То шукайте, вивчайте українську лексику, вона – пребагата, навіть лайливими словами, але вони – не соромітницькі! (Нижче буде їх предостатньо).

Можна ще якось зрозуміти вживання ганебних слів, коли людина говорить про щось страшне згарячу, усно, одразу, не встигнувши поміркувати, чим їх можна замінити. Позаяк усне мовлення тим і відрізняється від писемного, що перше – необдумане. Проте коли ці слова з’являються на телеекранах, у дописах в інтернеті, та ще й від відомих людей – це, гадаю, недопустимо. І насамперед тому, що їх читають ще й діти. І дуже скоро це ввійде у їхнє мовлення, причому виправданням у них буде їхнє: «А по телевізору так пишуть і говорять… А так поет написав у вірші». Раніше таких слів не писали, а якщо й десь траплялося, то писали їх не повністю, а з трьома крапками всередині слова.

Ми перервали наш, український, звичай і традицію бути поміркованими, бути красномовними, знецінили й очорнили благодать, яку несе культурне слово, словами проклять і матюків. Матюки стали вже не просто емоціями, а й громадянською позицією, словами, які заполонили все. Такого ще ніколи не було.

Ми довго можемо виправдовуватися, що нібито мат знімає стрес і таке инше...

Але… Люди! Ми перейшли на мову ворога! Таке мовлення – це його норма: і дорослих, і навіть дітей, і пересічних людей, і так званої еліти (публічних людей). Це вони, знавіснілі, безпардонні, безкультурні, криють усе і всіх своїм матом. І живуть із цим ЇХНІМ матом, втопившись у словесному брудові з головою і несучи негатив світові.

Навіть удома, в родині батьків, між собою, ми не говорили слів «с…ач», «на…й», «п…», «йо…на» тощо. Пишу скорочено – і все одно соромно!

Згадаймо часи, коли до Слова (Мови) ставилися як до Бога. Як до Святині. Як до Зброї. Зброї за Добро, за Правду, за Мир.

Згадаймо мовлення наших бабусь і дідусів, яке не було засмічене ганебною московинською нецензурщиною.

Повернімо собі таке Слово, його Святість! Зупиняємо всі ці матюки!!! Щоб Бог не відвернувся від нас в важкій ситуації.

А тепер – НАШІ, українські слова проклять, якщо комусь так хочеться проклинати.

Отож вибирайте, що з цих перлів годиться для ворогів:

Щоб ти запáвся! Щоб ти з пуття́ зійшóв! Щоб ти землí наївся! Щоб ти золи́ наївся! Щоб ти ломця́ наїївся! Щоб ти лóп! Щоб ти лýснув! Щоб ти мíсця собí не знайшóв! Щоб ти че́мериці наївся! Щоб ти мурави́ці напи́вся! Щоб ти скази́вся! Щоб ти на страшни́й суд не встав! Щоб ти нагнýвсь і не розігнýвсь! Щоб ти захорóбився! Щоб ти запався! Щоб ти наївся обме́тиці! Щоб ти не знав, яки́й ни́ньки де́нь! Щоб ти правце́м став! Щоб ти рáчки лáзив! Щоб ти скис! Щоб тебе́ злидні обсіли! Щоб ти скрути́вся! Щоб ти сóнця не бáчив! Щоб ти трíс! Щоб ти не доїхав, а назáд не вернýвся! Щоб ти світла не побáчив! Щоб ти щáстя не знав!    

А смоли б тобі гарячої до рота! Стонáдцять чортíв тобí в хвіст! Чорт би тебé за дýшу взяв! Стосóт дия́волів на тéбе! Трáсця твоїй мáтері! Три́ста болячóк тобí в печíнку! Тьфу на тéбе! А чорти взяли б тебе! А взя́в би тебé дíдько! Хай тебé ви́рве! А бодáй тобí ли́ха не бýло! А бодáй тобí ме́шти намóкли! Щоб в тéбе пíр’я в рóті порослó! Щоб з тéбе ви́йшла пáра! Щоб тебé дíдьки взя́ли! Щоб ти був спрíгся! Щоб тобí óчі ви́лізли на поти́лицю! Щоб ти скази́вся! А бодáй тебе́ ми́ша вбри́кнула! А бодáй тебе́ чорти́ вхопи́ли! А бодáй ти пропáв! А бодáй ти смоли́ в пе́клі напи́вся! Хробакá тобí в рот! А бодáй тобí в печінкáх ге́кнуло! А бодáй тобí грець! А бодáй тобí добрá не бýло! А бодáй тобí жáба на нóгу наступи́ла! А бодáй тобí заклало! А бодáй тобí ти́сячу чортíв! А бодáй тобí в гóрлі кíстка стáла! А бодáй тобí язи́к усóх!  

Щоб тобí пýсто булó! Щоб тобі дух сперло! Щоб тобі бýлька з нóса ви́скочила! Щоб тебе дрібні воші обсипали! Щоб тобí ви́лізло! Щоб тобí всі зýби поламáлися об сухи́й гречáник! Щоб тобí дóбре бýло! Щоб тобí заціпи́ло! Щоб тобí кіт бовтунá зніс! Щоб тобí кýрка на нóгу наступи́ла! Щоб тобí на тім свíті чорт бóроду обсмали́в! Щоб тобí óчі на лóба повилáзили! Щоб тобí повилáзило! Щоб тобí рáчки лáзити! Щоб тобí свиня́ здóхла! Щоб тобí свíта бíлого не бáчити! Щоб тобí сто чортíв! Щоб тобí хáта згорíла! Щоб тобí че́рево лýсло! Щоб тобí чорно булó! Щоб тобí чорт кýмом став! Щоб тобí щáстя не булó! Щоб тобí язи́к рýба став!

А хай тобí вся́чина! А нехай тобí тря́сця! А нехай тобі нічого не вдасться! Аби́ тобі грім пáльнув з я́сного нéба! Аби́ аби тобí все кли́ном бýло! Бодáй на тéбе кóльки й тря́сці! Бодáй на те́бе ломóти і гризóти! Бодáй тебе́ грець трáпив! Бодáй тебе́ тря́сця взя́ла! Бодáй тебе́ цап буцнув! Бодáй ти галýшки не проковтнýв! А щоб ти вдавився! Бодáй тобí заціпи́ло! Най тебе нáгла крóв заллє́! Хай тебé із землéю змíсить! Хай ти ски́снеш! Хай тобí аби́що! Хай тобí всяка вся́чина! Бодáй ти три́чі запáвся! Бодáй тобí грець! А хай тобí Цур!  Хай тобí грець! Хай тобí дíдько! Чорт би тебé спік! Чорти́ б тебé вхопи́ли! А хай тобí грець! А хай тобí пек! Чорти́ б тебé лупи́ли! Бодáй тебе́ на мáрах ви́несли! Бодáй тебе́ той знав, що трясе́ очере́тами!

А добрá б тобí не булó! А грім тебé бий! А заклáло б тобí! А запади́сь ти! А холери на тéбе немá! А ски́с би ти! А стýкало б тобí по головí! А хай тобí аби́що! А хорóби на тéбе немá! А холє́ра б тебé взя́ла ше до вéчора! Аби тебé поби́ло! Бери́ тебé морóка! бодáй на тéбе завíйниці й перелóги! Дíдько б тебé вхопи́в! Щоб тебе шляк трáфив! Бодáй тебé в жи́то головóю! А пес би тобí гýби облизáв! А кров би тебé нáгла залляла! А крути́ла б тебé лихá годи́на! Ли́хо тебé бери́! Мáтері твоїй грець нехáй! Мáтері твоїй ковíнька! Мáтері твої́й хи́ря!  Най би тебé прáнці з’їли! Най тебé шляк трáфить! най тя нáгла крóв заллє́! Невáрений кисíль твоє́ му бáтьку в гóрло! Нехáй тобí грець! Побрáв би тебé стопекéльний дия́вол! Сіль тобí в очі! Сто чортíв тобí в печíнку!

Щоб тебе́ вдави́ло! Щоб тебе́ пе́рша куля не минýла! Щоб тебе́ підня́ло і ге́пнуло! Щоб тебе́ вертíло! Щоб тебе́ взя́ло за печінки́! Щоб тебе́ взя́ло й не відпусти́ло! Щоб тебе́ вхопи́ло! Щоб тебе́ грім поби́в! Щоб тебе́ заґрáбали вже! Щоб тебе́ чорти́ в пе́клі смáжили! Щоб тебе́ кóлька сколóла! Щоб тебе́ кýри заграбали! Щоб тебе́ ли́ха бідá побила! Щоб тебе́ Море́на поби́ла! Щоб тебе́ носи́ло і не посадило! Щоб тебе́ козá з’ї́ла! Щоб тебе́ рíзало кóло пýпа! Щоб тебе́ розірвáло! Щоб тебе́ розпе́рло! Щоб тебе́ скрутило! Щоб тебе́ холера взя́ла! Щоб тебе́ хорóба напáла! Щоб тебе́ мýха вбри́кнула! Щоб тебе́ нечи́ста си́ла взяла! Щоб тебе́ чорти́ на лотокáх рознесли́! Щоб тебе́ святá земля́ не прийняла!