Українські прислів'я та приказки

Фразеологізми — це усталені вирази, мовні конструкціі, які виступають як єдине ціле. Але це "офіційне" визначення. Особисто для мене фразеологізми є народною мудрістю у чистому вигляді, простою й водночас геніальною. Це безцінний досвід, спостереження, знання народу, що століттями, а може, й тисячоліттями передавалися від діда-прадіда і врешті-решт дійшли до нас.

На жаль, ми не знаємо їхніх авторів, або, як ще кажуть, їхнім автором є народ. Хтось колись влучно й лаконічно описав якийсь феномен, яскраво висловив свою думку, а інші люди підхопили, запам'ятали, передали, внесли щось своє. Так з'явилися найстаровинніші прислів'я та приказки. Адже були часи, коли навіть книги були раритетом, і все, чим володіла людина - це її власний розум і мова..

Фразеологічні звороти, як-от прислів'я, приказки, порівняння, є у всіх народів світу. Надзвичайно багата ними і наша земля, наша рідна українська мова. Про наші мовні звороти можна написати не одну дисертацію. Поринувши в дивовижний світ фразеологізмів, деякі мовознавці вирішують присвятити дослідженню цих мовних одиниць чи не все життя — настільки це захопливо. "Прості смертні" черпають з них наснагу, натхнення й гарний настрій на кожен день, і дарують їх друзям, рідним, колегам, вживаючи приказки та прислів'я у спілкуванні із ними. А якщо зазирнути глибше, прислів'я та приказки відіграють дуже важливу роль у світосприйнятті людини, адже вони дають нам чіткі позитивні або негативні оцінки явищ життя.

На жаль, неможливо охопити все розмаїття наших фразеологізмів у одній статті, тож проаналізуймо лише деякі з них, а саме — прислів'я та приказки.

Хотілося б відзначити, чим відрізняються прислів'я від приказок: головною особливістю прислів'я є його повчальний зміст, воно є певним узагальненням. Приказка ж зазвичай додається до сказаного в якості афоризму й характеризується незавершеністю.

Тематика українських фразеологізмів надзвичайно розмаїта: маємо прислів'я про життя та смерть, бідність і багатство, волю та неволю, жіночу вроду, кохання, родинні цінності. Українські прислів'я та приказки наскрізь просякнуті влучним народним гумором, любов'ю до Батьківщини, навіть - не побоюся цих слів - філософією й поезією.

Прислів'я та приказки українців можна було би порівняти з народною мудрістю багатьох інших народів світу — як не дивно, багато з них дуже схожі. Але зупинімося на російських відповідниках українських прислів'їв. Адже росіяни — народ, з яким дуже тісно переплітається історія України.

Є в наших північних сусідів фразеологізми, майже ідентичні українським. Є й такі, основний зміст яких дуже схожий, але вони мають деякі відмінності від наших прислів'їв і приказок:

"Береженого Бог береже" - "Береженого Бог бережёт";

"Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане" - "Материнский гнев, что весенний снег: и много его выпадет, да скоро тает";

"Як прийде туга, пізнаєш друга" - "Друг познаётся в беде";

"Хто рано одружиться, той вік не натужиться" - "Женишься раз, а плачешься век";

"Перше чим одружитись, треба роздивитись" - "Жену выбирай не в хороводе, а в огороде";

"Добре слово людині — що дощ у посуху" - "Доброе слово, что глоток воды";

"Коли козак у полі, то він на волі" - "В поле своя воля";

"Вік звікувати — не пальцем перекивати" - "Жизнь прожить — не поле перейти";

"Життя дає один раз мати, а віднімає його всяка наволоч" - "Жизнь даёт один только Бог, а отнимает всякая гадина";

"Не мала баба клопоту, купила порося" - "Не было печали, так черти накачали";

"Хоч греблю гати" - "Хоть пруд пруди";

"До чортів на виступці (до чорта в зуби)" - "К чёрту на кулички"

До всього вищесказаного додам, що прислів'я та приказки служать вихованню позитивних ідеалів - сміливості, чесності, вірності, доброти, дружби. А ще вони спонукають людину до роздумів про світ, власне життя, його сенс. І це — найцінніше, що є у фразеологізмах. Тож користуймося ними, вживаймо їх і передаваймо нашим дітям. Адже це безцінний скарб, який дістався нам у спадок від наших предків.