Мова – це духовний скарб нації. З покоління в покоління, в часи розквіту та випробувань передавали нам предки цей скарб.
Народ плекав рідну мову в піснях, легендах, переказах. Для кожної людини її мова – найкраща. Але в українській мові є щось насправді чарівне, співуче, ніжне й лагідне. Вона може бути сумною чи веселою, але водночас щирою, відкритою, красивою.
Сучасна українська мова має близько 256 тис. слів та чимало цікавих фактів. Вона відрізняється від решти східнослов’янських мов своєю милозвучністю та унікальними словами й правилами.
Синоніми виникають у мові постійно. Це пояснюється рядом причин. Одне з основних – бажання людини знайти вже у відомих предметах, явищах навколишнього середовища якісь нові риси, поглибити й розширити свої знання.
В українській мові безліч синонімів. Кожне слово й кожен синонім має свій відтінок, але це лише додає йому колоритності. Наприклад, слово горизонт має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
Проте є слова, які не мають синонімів у сучасній українській мові. Історизми – застарілі слова, що означають предмети, які вийшли з ужитку, і поняття, які стали неактуальними (земство, війт, очіпок, кольчуга).
Не мають синонімів у літературній мові, як правило, власні назви, багато конкретних назв предметів побуту тощо. Не повинні мати синонімів терміни, хоча так звана абсолютна синонімія (повний збіг значень) спостерігається саме в сучасних термінологіях (акцент – наголос, асиміляція – уподібнення).
Згідно з виданням «Короткий словник синонімів української мови», в якому зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів. Слово “завірюха” має близько 40 синонімів, а це означає, що протягом усієї зими можна застосовувати багато слів, була б лише завірюха.
Наявність в українській мові багатого синонімічного ряду ще раз підтверджує її розкішність.
Альона Задорожна,
студентка Інституту журналістики Університету Грінченка