Українські прислів’я та приказки про дитину – величезне джерело мудрості, яка віками відточувалася нашими пращурами.
Усе найрозумніше, що знали минулі покоління вони передавали у спадок наступникам, щоб ті у свою чергу вкладали знання та любов у власних дітей.
- Дитина доти рачкує, поки в ногах сили не чує. (Життєвий досвід. Чоловік доти боїться всякого діла, поки не впевниться, що подужає його.)
- Дитина мов порожня посудина, що в неї вляєш, те й держить. (Дитина є на все дуже вразлива і скоро присвоює собі добре чи зле.)
- Дитину заболить головка, а маму серце. (Влучна характеристика матерньої любові.)
- Діти і дУрні говорять правду. (Бо негодні нічого придумати, щоб збрехати, або затаїти.)
- Виховуй у дітей почуття совісті, а не боязнь биття.
- Діти, як квіти, поливай, то ростимуть.
- Умієш дітей родить, умій же їх і вчить. (Повчання батькам, щоб не забували про свої батьківські обов’язки.)
- Учи дитину не страшкою, а ласкою. (Не лякай дитину погрозами, а виховуй її добротою.)
- Як не навчиш дитину у пелюшках, то вже не навчиш і в подушках. (Вчи дитину з перших днів її життя, бо потім буде пізно.)