Велес – один із проявів Всемогутнього Рода нашого, покровитель варни Відаючих, які через свого Праотця отримують здатність пізнавати світ Прави, Яви та Нави. Він научитель ворожби та чарівництва, таємний і многомудрий Бог Слов’ян. Він покровитель співців, поетів та музикантів. Мудрість Велеса світлом ллється, все навколо висвітлюючи і зміцнюючи. Як головний Бог-оракул, Велес у давнину мав багато присвячених йому храмів по всій Слов'янській землі, зокрема й у Київській Русі.

Хоча Велес є покровителем нічного часу, він мав певний зв'язок із Сонцем. Ось як Велесова Книга пояснює це: "Молили Велеса, Отця нашого, хай потягне в небі Коня Суражого, і хай прийде до нас сурі вішати, золоті Кола вертячи. Бо то Сонце наше як святе для домівок наших, і перед ним блідне лик вогнищ домашніх" (3-А).

Культ Велеса в Україні виник і сформувався ще в мисливському суспільстві часів палеоліту, коли він вважався родоначальником, тобто Прапредком майбутніх слов'ян. Саме з тих прадавніх часів беруть свій початок обряди запрягання в плуг ведмедя чи вола, що є символами Велеса, рядження на Різдво у вивернуті кожухи, шкіряні маски тварин, посад молодих на хутро, кожух під час весілля та ін. Всі ці обряди символізують родючість і багатство.

Культ Велеса розвинули вже хліборобські племена праслов'ян, де він став покровителем худоби й врожаю, а його зв'язок із світом померлих відобразив постійний кругообіг життя і смерті. Періодичне вмирання і оживання природи, – бо в хліборобів віра в постійне перевтілення душ розвинулась в обрядах Велесової бороди (Волосової, Спасової, Дідової, Божої бороди). На півночі Русі стебло трав'янистих рослин разом з колосом називали волоткою, звідси і "Волотка на бородку", тотожне українській Велесовій бороді. Зрізане серпом колосся водночас є і смертю рослини, і її воскресінням шляхом проростання зерна навесні (похорон зерна в землю і його нове народження). Подібною до цього є віра у переселення душ, тобто отримання душею нового тіла для наступного життя на землі (у світі Яви). Таким чином, Велес постає як Бог родючості, який через безкінечний ланцюг відроджень забезпечує вічність душі.

Улюбленим богом Велес залишився до слов'янських часів. Окрім шістьох богів київського пантеона, який створив Володимир Великий, в народі дуже пошановувався Велес. Василь Скуратівський ("Русалії") пише, що кияни приносили жертви не Володимировим богам, а своєму Велесові, що стояв на Подолі. В той час, коли княжа верхівка давала клятви Володимировим богам, ремісники влаштовували релігійні обряди біля статуї Велеса (Волоса). До речі, одна з вулиць на Подолі і досі має назву Волоська.

Велеса також вважають богом ремесел і промислів. На місці колишнього Велесового капища біля Почайни на Подолі – залишки давньоруської судоверфі. Тут – на сучасній Волоській вулиці – було торжище купців. Велес опікувався ще й торгівлею, адже слово "скот", як слушно зауважив Іван Огієнко, в давнину "визначало взагалі багатство, гроші при міновій торгівлі, тому Велес – це бог багатства і всякого достатку, торгівлі, опікун купців, ніби латинський Меркурій".

Подібність Велеса до литовського "веліса" (покійника) вказує на його тотожність з нашим Домовиком, що є духом Предка і покровителем домашніх тварин – "звірят, звір'я", тобто тих, хто приходить " з Вирія". Про те, що наші далекі Пращури бачили на нічному небі різних звірят, свідчить хоча б уявлення про Зодіакальні сузір'я у багатьох давніх народів, в тому числі й слов'ян (грецьке Zodiakus – коло із зображеннями тварин). Показовим щодо цього є українське вірування в те, що тварини на Різдво розмовляють, а дбайливий господар може почути їхню мову. Жодна тварина в цей день не повинна зазнати якоїсь кривди, тому господар особливо пригощає свою худібку, годує хлібом, іноді заводить до хати. Бо в Різдвяну ніч Бог Велес оглядає свої земні череди, і дає приплід тварин тому господарю, який добре їх доглядає.

Велес близький і до ведійського Варуни як охоронець Прави і сторож договорів, клятв і обітниць. Велес, Велняс і Варуна мають ясний надприродний зір, пильність, здатність до передбачення і віщування. Як Велес, Бог яснобачення, так само і Волхви, його жерці, були наділені таємними знаннями про причини явищ і подій, вміннями впливати на ці причини, вчасно передбачивши небезпеку. Книги, написані досвідченими Волхвами, називалися Волховниками і використовувались при Богослужіннях, або для навчання дітей та молодих Волхвів.

У Колі Сварожому є кілька Велесових свят:

- 6 грудня – Велес Зимовий (інша назва – Дід Мороз)
- 6 січня (на Водокрес Велеса вшановують разом з Даною, Мокошею)
- з 11-12 лютого (Велесові святки, "Чортовий тиждень", Велес Сивий-Яр)
- 9 травня – Велес Весняний
- 14 вересня (свято Вирію). Це свято має ще й назву Здвиження, пов'язане з відльотом птахів та відходом зміїв під землю. Змій, що також символізує Велеса, є зв'язківцем зі світом Предків – Раєм, Ірієм.

6 грудня Велес сходить по сонячному промінню на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду (згадаймо Діда Мороза з його подарунками, хоча й твердять етнографи, що цей образ недавнього походження, але подібність очевидна). Саме з цього часу починається підготовка до Різдва, вивчення колядок, виготовлення масок, святкового одягу тощо. А 11 лютого Велес «збиває ріг Зимі» (Зимобор), творять обереги на худобу і двір, просять у Велеса заступництва та захисту, а худобі да добру всякому - приплоду. Ясновидці та мольфари, натхненні відуни, бояни та буйні скоморохи шанують Велеса - Премудрого Бога, свого Всевишнього Покровителя - особливо: волхованням та проріканнями, оспівуваннями та славленнями.

Образ Велеса таємничий і мінливий, він схильний до всіляких перетворень (метаморфоз), які надали йому такої широкої різноманітності символів і функцій, що сьогодні ми бачимо в ньому універсального захисника і покровителя, якого називаємо Спасом України від засилля чужинецької антикультури.

Велес, як Божественна сутність, охоплює кілька понять, що вкладаються в розуміння законів Прави і позначають:

1) владу, порядок, закон;
2) територію поширення влади, порядку, закону;
3) час дії цієї влади, порядку, закону;
4) людську спільноту, підлеглу цій владі, порядку, закону. Саме тому Велес завжди стоїть насторожі земельних володінь, громадського ладу, є охоронцем і свідком всяких угод і присяг і загалом людської моральності.

СИМВОЛІКА ВЕЛЕСОВИХ ЧИСЕЛ відома в Україні з незапам'ятних часів: 3, 5, "тридев'ять" (27), або загалом непарність. Згадаємо зображення триликого Велеса на культовій статуї Світовида, поминальні тризни, тривимірність світу (вчення про Триглава); за писемними пам'ятками, пророцтва Волхвів мали збуватися "через п'ять" років. Літопис Руський за 1071 р. оповідає про Волхва, який з'явився в Києві і пророкував, що "на п'яте літо Дніпру потекти всп'ять і землям переступити на інші місця". Число 27 пов'язане з русалками як представниками водної стихії (дочками Водяника-Велеса) і "тридев'яте царство" потойбічний світ, яким опікується Велес. Непарність Велесових чисел (напр. п'ятниця п'ятий день тижня присвячено Мокоші й Велесу) є своєрідною протилежністю до парності Перунових чисел (напр., четвер четвертий день Перуна). Число 7 є магічним знаком єдності й боротьби протилежних сил Велеса (3) і Перуна (4), що в сумі дають 7, це число також є знаком тижня (сідмиці). Магічним числом Велеса вважається і 33 також символ потойбічного світу Предків.

Символіка Велесових тварин: Бика, Ведмедя, Коня, Кози, Собаки, Змія.

Наближається 2014 рік (7522 рік від Трипілля) - рік Коня. В нашому українському Колі Сварожому цей рік, без сумніву, є роком Велеса. Майте на увазі, Велес цінує твердість та чесність і безпощадний до усякої слабкості та підлості. Епоха Велеса (також Водолія) розпочалася ще у 2000-х, й ми сьогодні бачимо як українська нація (і не тільки), рік за роком, одержує нові випробування. То Велес гартує нас. Аби стали міцнішими і згуртованими, аби викорінити з нас рабську покору і пробудити силу Предків, жагу до життя.

Слава Велесу!

ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА ВЕЛЕСУ

Вночі Велес іде по Сварзі,
по молоці небесному,
Іде до своїх хоромів,
а на зорі сідає до воріт.
Там ми ждемо Його,
щоб зачати співи
і славити Велеса од віку до віку.
І славимо Його храмину,
яка блищить огнями многими,
як жертовниця чиста.
То Велес навчив Праотців наших
орати землю і злаки сіяти,
і жати віна-вінча на полях страдних,
і ставити Снопа до огнища,
і чтити його, як Отця Божого.