За що я люблю сучукрліт?

"У той благословенний, по вінця залитий сонцем і теплом день, коли кияни стояли в Почайні, приймаючи святе хрещення, ніхто не бачив, як із Києва втікали волхви, жреці, чаклуни й віщуни, затяті язичники, клянучи князя і день, у який він стуманів розумом і вчинив наругу над краєм.
Вели їх брати Цур та Пек, бо лише так називали темних волхвів-чаклунів кияни, забувши їхні справжні імена — Мелетій та Лев.
Перепливли човнами Дніпро й пірнули в ліси. Довго йшли мовчки. Своїм похмурим виглядом відлякували лісовий світ.