Міфи християнства. Частина 3

Міф. Християнство дбає про міцну родину.

Відповідь. У цій відповіді, в основному,  цитати з біблії. Висновок робимо самостійно.

Учні говорять Йому (Ісусу): “...То не добре одружуватись”. А Він їм відказав: це слово вміщають не всі, але ті, кому дано. Бо бувають скопці, що з утроби материнської народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили (кастрували) *, і є скопці, що самі оскопили (кастрували) себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, — нехай вмістить”.

“Ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, — не будуть ні женитися, ні заміж виходити!” (Луки, 20:34—35)

ПОКИНЬТЕ СВІЙ ДІМ!
ПОКИНЬТЕ СВОЇХ БАТЬКІВ!
ПОКИНЬТЕ РІДНИХ

“Коли хто приходить до мене, і не зненавидить свого батька та матір, і дружини й дітей, і братів, і сестер, а до того й своєї душі, — той не може бути учнем моїм!” (Луки, 14: 26).

“Вороги чоловікові — домашні його! Хто більш, як мене, любить батька чи матір, той мене недостойний. І хто більш, як мене, любить сина чи дочку, той мене недостойний” (Матвія, 10: 36—37).

Хто дружину відпустить свою, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. (Матвія, 19: 9; Луки, 16: 18).

Хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб” (Матвія, 19: 9; Луки, 16: 18).

“Кожен, хто за ймення моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, — той багатократно одержить і успадкує вічне життя” (Матвія, 19: 29).

ПОКИНЬТЕ СВОЇХ ДІТЕЙ!
ПОКИНЬТЕ СВОЮ ДРУЖИНУ!
ПОКИНЬТЕ СВОЮ ЗЕМЛЮ!
НЕ ХОРОНИ СВОЇХ БАТЬКІВ!
НЕ ПРОЩАЙСЯ З ДОМАШНІМИ!

А Петро став казати Ісусу: “От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом”.

Ісус відказав: “Поправді кажу вам: “Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи дітей ради царства божого, і не одержав би значно більше цього часу, а в віці наступному — життя вічне” (Марка, 10:28—29; Луки, 18: 29—30).

І промовив до одного Ісус: “Іди за мною! А той відказав: “Дозволь мені перше батька свого поховати”. Ісус же йому відказав: “Іди за мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!” (Матвія, 8: 21—22).

І промовив до другого Ісус: “Іди за мною” А той відказав: “Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати”. Ісус же йому відказав: “Залиш мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Небесне” (Луки, 9: 59—60).

А інший сказав був: “Господи, я піду за тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми”. Ісус же промовив до нього: “Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається (не потрапить) до Божого Царства” (Луки, 9: 61—62).....Ісус неодноразово повторював учням заповідь: “Шануй своїх батька та матір”, та коли його мати Марія і його брати прийшли до нього під час його проповіді, не звернув на них ніякої уваги та ще й образив.

Ось як про це описано у “високоморальній” християнській Біблії: 

“І прийшли мати Його та брати Його і викликали Його. А народ кругом Нього сидів. І сказали йому: “Мати Твоя, брати і сестри Твої Тебе питають”. А Ісус їм відповів: “Хто Моя мати й брати?” І поглянувши на тих, що круг нього сиділи, сказав: “Ось мати Моя та брати Мої!..” (Марка, 3: 31—34; Луки, 8: 19—21).

А як же тоді заповіді: “Шануй своїх батька та матір” і ” Люби брата свого”? Якщо знайдуться такі батьки, які в цій розмові не помітять образи, завданої Ісусом своїй матері та рідним братам, то побажаємо таким батькам, щоб їхні діти говорили подібно і про них на людях (за Ісусом)...

Мовчать християнські попи про причину приходу його рідних, бо євангеліє говорить: “Коли Його ближчі (домашні) почули, (що він з’явився — П. С.), то вийшли, щоб узяти його, бо говорено, ніби він НЕСАМОВИТИЙ” (Марка, 3: 21). Диму без вогню не буває. Та й хто краще матері може знати свою дитину? Мовчать і про те, що “не вірували в Ісуса навіть брати Його” (Івана, 7: 5).

“Я прийшов вогонь кинути на землю, — і Я прагну, щоб він уже запалав! Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ! Віднині бо п’ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох. Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха проти невістки своєї, а невістка проти свекрухи!” (Луки, 12: 49, 51—53).

“Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, — Я не мир принести прийшов, а меча. Я ж прийшов порізнити (посварити) чоловіка (сина) з батьком, дочку з матір’ю, невістку із свекрухою. Вороги чоловікові — домашні його! Хто більше, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І, хто більше, як Мене, любить сина чи дочку, той мене недостойний! (Матвія, 10: 34—37).

Згадайте останні слова Ісуса до апостолів: “Тож ідіть, і навчіть (зробіть учнями) всі народи,.. навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів”. А тепер познайомтеся із заповіддю Ісуса про те, що тільки той може бути Його учнем, хто зненавидить усіх своїх рідних:

“Коли хто приходить до мене і не зненавидить свого батька та матір, і дружини, й дітей. І братів, і сестер, а до того й своєї душі, —той не може бути учнем Моїм!” (Луки, 14: 26).

Використані матеріали з праці Світояра "Біблійний геноцид".