Справжнє християнство або Про що пише біблія - І. Призначення Ісуса

І. Призначення Ісуса

Центром усього християнського вчення є постать єврея Ісуса ("Христа"). Його прихід привів до перебудови старозавітної релігії євреїв на нову нібито "інтернаціональну" християнську релігію. Щоб правильно зрозуміти християнство, слід насамперед правильно зрозуміти особу єврея Ісуса, а саме, дати відповідь на такі запитання:

- До кого Ісус прийшов?

- Що хотів зробити Ісус на землі?

1. До кого прийшов Ісус?

Ісус в Євангеліях сам говорить про те, до кого він прийшов. Дамо слово Ісусу.

"Я посланий лише до гинучих овечок дому Ізраїлевого" (Матвій, 15, 24)

Сказано ясно і однозначно: Ісус прийшов виключно до євреїв, про що і посвідчив особисто своїм власним словом.

Таке ж особисте свідчення Ісуса знаходимо в таких словах.

"І закликав він дванадцятьох своїх учнів ... і їм наказав, промовляючи: "На путь до язичників не ходіть, і до самаритянського міста не входьте, але ідіть швидше до овечок гинучих дому Ізраїлевого"(Матвій, 10, 1-6).

І далі Ісус застерігає:

"... Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть."

Очевидно, що йдеться саме про євреїв, бо у язичників синагог не має.

Відповідаючи на запитання Петра, Ісус говорить:

"По-правді кажу вам, що коли при відновленні світу, син людський сяде на престолі слави своєї, тоді сядете й ви, що за мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих..." (Матвій, 19, 27-29).

Як свідчать послання апостола Павла, язичники суду не підлягають – вони погинуть всі підряд буз будь-якого суду, коли прийде месія:

"Котрі бо згрішили без Закону, ті без Закону і загинуть, а котрі згрішили в Законі, приймуть суд за Законом" (Павло до Римлян, 2, 12).

Ісус і не збирається ні сам, ні через учнів судити під час другого пришестя будь-кого, крім "племен Ізраїлевих" – євреїв. "Язичники" просто будуть понищені єврейським "богом" без суду.

Таким чином, Ісус не лише спрямовує свої зусилля на допомогу євреям, він прямо забороняє учням йти до неєвреїв. Отже, ми є свідками звичайнісінького єврейського націоналізму – сіонізму.

2. Ісус і язичники.

Якщо Ісус прийшов лише до євреїв, то яким було його ставлення до "язичників", тобто неєвреїв? Читаємо Євангелія.

"І ось жінка одна хананеянка ... заголосила до нього й сказала: "Змилуйся надо мною, господи, сину Давидів, – демон тяжко дочку мою мучить!"

А він їй не казав ані слова. Тоді учні його, підійшовши, благали його та казали:"Відпусти її, бо кричить услід за нами!"

А він відповів і сказав: "Я посланий лише до овечок гинучих дому Ізраїлевого"... А вона, підійшовши, уклонилася йому та й сказала: "Господи, допоможи мені!" А він відповів і сказав: "Не годиться взяти хліб у дітей і кинути собакам"... Вона ж сказала: "Так, господи! Аже ж і собаки їдять ті кришки, що падають зі столу їх панів". Тоді відповів і сказав їй Ісус: "О, жінко, твоя віра велика, – нехай буде тобі, як ти хочеш!" (Матвій, 15, 22-28).

Цей же епізод в дещо іншому викладі знаходимо і в Євангелії від Марка (Марк, 7, 25-29):

"... жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, ... прийшла та й припала до ніг йому. А ця жінка грекиня була родом... Вона стала благати його, щоб із дочки її демона вигнав. А він їй сказав: "Дай, щоб перше наїлися діти – не годиться забрати хліб у дітей і кинути собакам!" А вона йому у відповідь каже: "Так, Господи! Але навіть собаки їдять під столом кришки від дітей"... І він їй сказав: "За слово оце йди собі – демон вийшов із твоєї дочки!".

Отже, євреї (овечки дому Ізраїлевого) для єврея Ісуса – діти, а не євреї – собаки. Дуже виразне порівняння! Неєврейці, яка з горя за дочку визнала себе собакою, що підбирає крихти з єврейського столу, надав допомогу. А до того байдуже сприймав приниження нещасної жінки, відмовлявся їй допомогти. Добрий моральний ідеал для "милосердних" християн. Дуже цікава ілюстрація "загальнолюдської" християнської моралі.

Не лишається ніяких сумнівів, що Ісус прийшов виключно до євреїв і ні до кого більше. "Син божий" не може не знати, до кого він прийшов. Ті, хто стверджує, що Ісус прийшов до всіх людей, мають його за брехуна або блазня, бо лише брехун, знаючи, що він прийшов до всіх людей, може прилюдно заявляти, що він "прийшов лише до гинучих овечок дому Ізраїлевого".

3. Нерозв'язане запитання.

Євангелія, однозначно стверджуючи, що єврей Ісус прийшов виключно до євреїв, містить також незрозумілі твердження, які викликають запитання. Відповідей на ці запитання в Євангеліях не знаходимо. Наведемо ці незрозумілі на перший погляд вислови.

З’явившись після смерті та "воскресіння" своїм учням, єврей Ісус говорить:

"Ідіть і навчіть всі народи, хрестячи їх во ім’я Отця..." (Матвій, 28, 19) або "Ідіть по всьому світу та всьому живому Євангеліє проповідуйте!" (Марк, 16, 15).

Таким чином, Ісус прийшов лише до євреїв, а учнів своїх посилає проповідувати до "всіх народів". ЧОМУ?

На це просте запитання не знаходимо простої відповіді. Майстри обману віками шліфували Біблію, щоб зробити відповідь на це запитання недоступною, засипати її сміттям пустопорожніх за змістом багатосторінкових текстів, облудним хитромудрим філософствуванням.

Однак відповідь знайти можна, і вона є в цій праці. Щоб отримати відповідь на поставлене запитання, з’ясуємо мету, з якою Ісус почав свою діяльність на землі Ізраїля.

4. Мета Ісуса.

Відповідь на це запитання отримуємо з уст самого Ісуса. Читаємо Євангелія.

"Не подумайте, ніби я руйнувати Закон чи пророків прийшов. – Я не руйнувати прийшов, але виконати. По правді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, аж поки не збудеться все" (Матвій 5, 17-18).

Вже після "воскресіння", з’явившись учням, Ісус говорить їм:

"Потрібно, щоб виконалось усе, що про мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане" (Лука, 24, 44).

Таким чином, єврей Ісус прийшов до Ізраїля, щоб виконати Закон і Пророків та все, що про нього в Псалмах проголошено.

Отже, наш пошук відповіді на, здавалося б, невелике протиріччя Євангелій, ускладнюється. Доведеться розібратися в цілях Закону і Пророків та в тому, що провіщає Псалтир про Ісуса.