Київський митрополит Йосиф ще на початку XVI ст. писав: "многіи люди Руси… незаконне мешкають, жены поимучи, не вѣнчаються, и детей крестити не хотят, и на исповедь не ходят".
Не дивлячись на вимоги митрополита, щоб всі світські влади видавали порушників церковних настанов: "подле прав духовных их закону греческого, штобы в их законе блуд не был".
Через три роки в 1512 р, митрополит знову звернувся до "князем, паном, бояром, дворанам нашим, мещанам греческого закона"
зі скаргою на тих, що "неслушны" в "делех духовных", "и з жонами... своими незаконне живут".
Ці заходи київського митрополита не привели до зживання язичницьких звичаїв при укладанні весіль які зберігалися і значно пізніше.