Звернення Віча Українських Рідновірів до Президента, Верховної Ради, Уряду та народу України щодо неприпустимості продажу землі

Рідновіри України неодноразово зверталися до вищих посадовців держави з приводу непринустимості продажу Землі в Україні, можли­вих далекосяжних негативних нас­лідків такого непродуманого рішен­ня.

Досить назвати "ЗВЕРНЕННЯ-ПРОТЕСТ" рідновірів України і гро­мадських організацій до Президен­та України та Верховної Ради Укра­їни з приводу продажу Землі" (бе­резень 2000 року), "Звернення Фо­руму українських рідновірів з при­воду продажу української Землі'' (лютий 2003 року), тощо.

Рідновіри запропонували Концепцію земель­ної реформи, де були обґрунтовані пропозиції щодо можливих напря­мів реформи земельних відносин, які б дозволили подолати кризу в сільському господарстві і не пору­шити одвічних традицій, що скла­лися на українській Землі.

Однак, по суті, відповіддю стало прийняття у жовтні 2001 року "Зе­мельного Кодексу України". Той відвертий тиск і поспіх, з яким приймався цей ганебний доку­мент наполегливість лобістських угрупувань Верховної Ради Украї­ни у проштовхуванні його, єдність Президента, Уряду і більшості фракцій Верховної Ради у якнай­швидшому вирішенні цього не­простого і, одночасно, доленосно­го для українського народу питан­ня — ще одне пряме свідчення осо­бистої зацікавленості "сильних сві­ту цього" під гаслами '"дати землі хазяїна" швидше прибрати її до своїх рук. Ці дії збігаються з інте­ресами "заокеанських друзів", які навіть виділяють коліти на офор­млення паперів щодо продажу Землі.

Збереження мораторію на про­даж землі в Україні було однією із передвиборчих обіцянок нині­шнього Президента України В. Ющенка, зокрема, це було одні­єю із умов підтримки його Соціа­лістичною партією України на чо­лі з О. Морозом. Па жаль, останні, поширені ЗМІ заяви керівника Ук­раїнської держави, зокрема його висловлювання з приводу того, що "земля в Україні продаватиметься через 8 місяців" викликають настороженість і відверти обурення непослідовною політикою нової української влади.

Запроваджуваний варіант зе­мельної реформи передбачає ство­рення земельних латифундій з рабською працею (за хліб та воду), веде до усунення більшості насе­лення не тільки від можливості во­лодіння землею, а навіть від права жити на ній. Веде до різкого ско­рочення чисельності сільського на­селення, а відтак — до вимирання цілого народу.

Таке твердження ми грунтуємо на наступному. Земля основний засіб виробництва. Саме на ЗЕМЛІ і завдяки ЗПМЛІ створюється аб­солютна цінність — їжа і дійсна до­дана вартість. Ось тому загально­народна власність на Землю, а так само і на решту засобів виробниц­тва, які визначають життєстійкість держави, — є головною запорукою процвітання і стабільного розвитку народу в цілому.

Земля — це особлива Вища Ду­ховна Цінність, дана нам Богом. Наші Пращури Землю і в прямому, і в переносному смислі називали Матір'ю! Чи можна Матір'ю торгу­вати!? Є цінності, які за своєю сут­тю можуть бути власністю тільки общини, народу або й навіть усьо­го людства, До таких цінностей на­лежать ЗЕМЛЯ, ВОДА і ПОВІТРЯ. Не може бути товаром те, що нeзроблено людиною!

В останні роки штучно і ціле­спрямовано створено всі умови, аби безвихідь змусила людей за безціиь продати свос майбутнє — землю! Запровадження вільного ринку землі обов'язково викличе зростання вартості життя по­дальшого падіння життєвого рівня більшості населення України. При цьому, не можна не взяти до уваги і те, що прийнятий "Земельний Кодекс України" дозволяє мати у приватній власності землі історико-культурного призначення (Гла­ва 10, ст. 54, п. 1), землі лісового фонду (Глава ! І, ст. 56, п. 1) і зем­лі водного фонду (Глава 12, ст. 59, п. І). Задумаймося, уже сьогодні на визначній пам'ятці всієї цивілі­зації людства "Кам'яній Могилі" спритний ділок планує зробити фазанарій, а славнозвісний острів Хортицю, що с свідком героїчної історичної минувшини, планують перетворити на парк розваг "євро­пейського рівня"!