Козацькі галушки

Козацьку кухню неможливо навіть уявити без смачних галушок. Галушки готували майже щодня, здебільшого на вечерю. Ця страва була легкою у виконанні та надзвичайно поживною. Широко популярні й сьогодні, галушки поряд із борщем є певною мірою символом української національної кухні.

Готували їх з пшеничної і гречаної муки, замішуючи на овочевому відварі, молоці або сироватці.

Нарізували тісто на «ремінці» довжиною 1 см. Давали їм полежати, а потім варили в киплячій та підсоленій воді, поки спливуть. Їли галушки із салом, сметаною або юшкою.

Багато хто із запорозьких козаків саме через особливу прихильність до цієї страви носив прізвисько «Галушка». У запорожців, відомих своїм аскетизмом, галушки вважалися ласощами, лагоминами.

Важливе значення для підтримання гарного фізичного здоров’я козаків мало їхнє харчування. Просте, доступне, поживне, різноманітне й раціональне. Французький інженер Боплан, який протягом тривалого часу жив в Україні (перша половина XVII ст.), говорив про козаків так: «На зріст — гарні, проворні, сильні, від природи мають добре здоров’я. Від хвороби вмирають дуже рідко, хіба в дуже великій старості».