Не мав ані краплі української крові, а був замордований за дослідження української мови.
25 січня 1942 в засланні у Казахстані помер сходознавець та українолюб Агатангел Кримський.
Про цю унікальну людину нагадали на сторінці спільноти «Локальна історія» у Facebook.
Один із найвизначніших у світі дослідників Сходу, автор цілої бібліотеки тематичних підручників та праць. Феноменальний поліглот.
«Легше буде сказати, яких мов я не знаю», — жартував науковець, адже володів понад 60 мовами! Деякі дослідники вважають, що число мов, якими розмовляв Агатангел, досягало 100.
Народився у Володимир-Волинському у 1871. Батько походив із кримських татар, мама – з польсько-литовського роду. Агатангел підкреслював своє неукраїнське походження, кажучи: «Я родивсь і виріс на Вкраїні та й українізувався».
Був надзвичайно кмітливим: у три роки вмів читати, у 5 – пішов до місцевого училища, у 25 років стає викладачем, у 30 – стає професором східної літератури.
Секретар новоствореної (листопад 1918) Академії наук, фактично ж – її керівник. Започатковує українське сходознавство.
Окрім цього, досліджує українську мову – праці «Українська граматика», «Давньокиївська говірка»…
В умовах російської окупації, наполягає на спілкуванні українською мовою. Свої праці теж видає українською.
У науковій полеміці із російськими вченими заперечує теорію про «колиску трьох братніх народів», відстоюючи думку про те, що українська мова вже в ХІ ст. існувала «як цілком рельєфна, певно означена, яскраво індивідуальна одиниця».
За що у 1941 енкаведисти й оголошують Кримського «ідеологом українських націоналістів, який очолював націоналістичне підпілля».
До того органи намагались загравати із науковцем, помпезно відзначивши його 70-річчя і нагородивши Кримського орденом Леніна. Його запрошують укласти «Російсько-український словник», на що отримують таку відповідь:
«…Я не хочу рискувати своїм чесним ім’ям перед галичанами, що досі твердо вірили в мою непідкупну чесність і рішуче усуваюся від участи в Словникові, де безшабашно гарцюють усякі мовокалічники та мовозасмітники».
Далі кустанайська в’язниця у Казахстані, де він невдовзі помирає, за однією із версій дослідників, унаслідок жорстоких тортур. Реабілітований у 1957 році.
Ім’я Кримського міститься в затвердженому XVI сесією Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО переліку видатних діячів світу.
Користувачі соцмережі активно відгукнулися на цей пост:
«…Лише дикі , злі та перелякані здатні замордувати ТАКУ ЛЮДИНУ… так і є досі — там».
«…Якби в курсі шкільноі історіі приділялася увага історіі культури Украіни, хоча б оглядово, то такі постаті були б відомі хоча б нашим онукам. Але хто ж напише ту історію, справжню?»
«…Цікаво. Ніколи не чула, що був такий талантище ДЯКУЮ».
«…Вивчали його біографію у інституті ще у 1998 році… Вразило! Він був українцем за вибором! Як і більшість сучасних кримських татар, які проти російської окупації».
«…Вічна пам’ять усім хто по сутності Українці!»
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira