988 рік тяжким каменем впав на душу Українського Народу. Зловісний тисячолітній Хрест залишили греки-хрестителі в Небі України.
А все починалося з хрещення України-Руси. Митрополит Іларіон, давньоруський церковний письменник XI ст., оповідає: «Не було нікого, хто спротивився б його благочестивому наказові, — як хто не з любові, то зі страху перед княжим наказом хрестився».
Прослідкуємо, як чужа віра знаходила шлях до свідомості нашого народу.
Стародавніх богів палили або кидали у воду.
Нові християнські храми стали будувати на тих самих місцях, де були язичеські або ж капища (жертівники).
Володимир Войтович Тінь князя Володимира Ангел
У 1147 році русич Клим Смолятич незалежно від Візантії був проголошений Митрополитом київським і всія Руси. Московський князь Юрій Долгорукий в 1149 році, виконуючи благословення Візантійського патріарха, вторгається в Київ, щоб покарати царя Ізяслава Мудрого і Смолятича за бунт.
У 1168 році князь Юрій Боголюбський, виконуючи благословення Візантійського патріарха, спалює Київ. Центром Грекоортодоксії на Русі стає Суздаль. Архієреї Грекоортодоксії проголошують князя святим Андрієм.
1240 рік. Татари спалюють Київ. Київські князі не змогли підняти всю Русь во ім’я оборони християнства. Немає вже волхвів, які вміли підняти внуків Дажбожих, речучи: «Не є Русич той, хто боїться вмерти за Русь».
1274 рік. Київський митрополит Кирило III в книжці «Церковні настанови» накладає прокляття на народні пісні, щедрівки, колядки, бо вони бісовські, «поганські».
У 1439 році київський митрополит грек Ізидор з наказу Візантії передає православних України-Руси римському папі. За що він отримує шапку кардинала.
У своїй ненависті до тризуба як знамена перемог Руси над Візантією греки-архієреї постарались витерти його з пам’яті народу. Гербом Києва і Руси стає знамено Грекоортодоксії — ікона архістратига Михаїла.
У 1648 році Богдан Хмельницький підняв народ до боротьби за волю України проти польських магнатів і ні один архієрей не став на стороні народу.
Відомий церковний полеміст Іван Вишенський у XVII ст. виступив проти всіх народних свят: Коляди, Купали, щедрівок, веснянок, волочільного, Проводів, гойдалок на Петра, Юрія та ін.
У 1708 році, щоб звільнити Україну з московського ярма, гетьман Іван Мазепа став союзником шведського короля Карла XII. Жоден архієрей не став на стороні народу, зате єпископи і попи протягом двох століть проклинали Мазепу, національного героя України.
У 1674 році архієреї Києво-Печерської лаври видали книгу «Синонсис» «О начале Слов’яно-Руського народа» від перших київських князів до московського царя Олексія, де вчені монахи написали, що Малороси і Великороси один Народ з однією історією, а Москва є столицею всея Руси. Впродовж двох століть Західна Європа вивчала історію Руси по цьому «Синопсису».
У 1775 році Катерина II скасовує Запорізьку Січ. Послухавши архієрея В. Сокольського, духовного батька Січі, козаки склали зброю. Заковану у кайдани старшину погнали на каторгу, а архієрея «православна мати» обдарувала почестями.
У 1784 році митрополит київський Самуїл Миславський заборонив в школах України вивчати рідну мову, бо вона «тхне поганством», «оскорбляє Господа Ісуса Христа».
Володимир Войтович Тінь князя Володимира Орій
Це тільки незначна частина того тяжкого Християнського Хреста, що лежить на грудях твоїх, Україно.
Закінчити хочу словами щоденної християнської молитви: «Святий Боже, Святий кріпкий, Святий безсмертний, помилуй нас» від таких ієреїв служителів Господа Вашого.
Джерело
- Войтович Валерій Миколайович Молитва до Дажбога. Рівне: Оріана. 1994. — 94 с.