Я не зраджую Віри Предків своїх! Святослав Хоробрий.

Є багато людей, котрі неначе думають різними півкулями мозку.

Наприклад, вони щиро вірять, що князь Володимир насправді влаштував собі “оглядини” кількох релігій “бо так в літописі написано”. Або, що слов’яни покликали варягів ними володіти, бо так в літописі…

А от князь Святослав хазарів не перемагав, хоч так в літописі… Тому самому.

Бо ця подія не вкладається в розумі людей, для яких наша історія почалася з 988 року.

А нам якраз нині частіше треба згадувати Святослава та його воїнство як приклад здорової середньовічної агресії, що була фундаментом для виживання нації.

Так, русини, майбутні українці, не завжди були мирними поселянами у вишневих садках, яких нагинав кожен проїжджий завойовник.

Бо ті, хто не опирався, давно вже зникли з мапи світу, а ми на ній є.

І в цьому є заслуга і Святослава – язичника, домінанта і агресора.

Навіть літописець-чернець не насмілився про нього “забути”.

І ми не забуваємо теж. Для нас, язичників, це символ відваги. Тієї відваги, котра утримує світ і яку символізують Перунові блискавиці.